Розміщення продуктивних сил Волинської області

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
География


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний

університет

кафедра менеджменту ЗЕД

Курсова робота з курсу «Економічна географія»

на тему:

" Розміщення продуктивних сил Волинської області"

Київ 2011

Зміст

  • Вступ
  • 1. Короткі основні відомості про Волинську область
  • 2. Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил області
  • 3. Сучасна галузева струткура та рівень розвитку господарського комплексу області
  • 4. Особливість розміщення і територіальна струткура провідних галузей господарства території
  • 5. Участь області у внутрідержавному територіальному поділі праці та зовнішньоекномічних зв’язках
  • 6. Проблеми та перспективи розвитку та розміщення продуктивних сил області
  • Висновки
  • Вступ
  • Як свідчить досвід, за останні роки відбулися істотні зміни в структурі господарства регіонів України, які підняли на рівні областей і територіально-господарських районів складний комплекс проблем розвитку і розміщення продуктивних сил. На тлі масштабних структурних зрушень, які в трансформаційному періоді охопили всі території країни відбуваються проблемні процеси відродження й розвитку національного виробництва.
  • Об'єктом даної курсової роботи є Розміщення продуктивних сил Волинської області.
  • Мета курсової роботи: аналіз суспільно-географічного положення Волинської області, природних умов і ресурсів, демографічної ситуації, розселення населення, трудових ресурсів; аналіз господарства і його територіальної структури, зв’язків суспільно-географічного району; аналіз розвитку господарства Волинської області, соціальної сфери (зокрема, науково-освітноьої, культурної) й відповідно визначення її.
  • Предмет курсової роботи — дослідження просторової організації продуктивних сил Волинської області: природоресурсний і трудоресурсний потенціал, територіальна система господарювання, галузеві комплекси.

Виконання курсової роботи дасть змогу визначити сучасні проблеми та перспективні напрями соціально-економічного розвитку і розробити методи удосконалення розміщення продуктивних сил області.

У ході процесу виконання курсової роботи було використано статистичні методи, методи порівняння, методи аналізу, картографії, літературний метод, тощо.

1. Короткі основні відомості про Волинську область

Волинська область розташована на північному заході України і займає територію 20,2 тис. км2, що складає 3,34% площі нашої країни. Північна частина області розміщена в кордонах Поліської низини, а південна (лісостепова) -- Волинської височини. На півночі область межує з Білорусією, заході і південному заході -- з Рівненською областю і Польщею, на півдні -- з Львівською, сході -- Житомирською областю.

До складу Волинської області входить 16 районів. На її території розташовано 11 міст, з яких 4 обласного значення, 22 селища міського типу, 1053 сільських населених пункти.

Клімат помірно континентальний, зима м’яка, літо тепле, вологе. Ґрунти в лісостеповій частині переважно опідзолені (темно-сірі та сірі, чорноземні), в поліській -- дерново-підзолисті, дернові та болотні, в середній смузі території -- дерново-підзолисті в комплексі з дерново-карбонатними. Рельєф, геологічна будова, ґрунтовий покров та кліматичні умови області сприятливі для подальшого розвитку продуктивних сил, ведення капітального будівництва.

За станом на 01. 01. 2011 населення Волинської області склало 1054,2 тисяч або 2,1% від загальної кількості населення України.

Область розвивається як аграрно-індустріальна. Але у 2010 році обсяг виробленої продукції в промисловості перевищив цей показник у сільському господарстві і становив 53,5% від сукупного обсягу.

Сільське господарство спеціалізується на скотарстві м’ясо-молочного напряму, в деяких районах -- на свинарстві, а також виробництві цукрового буряку, зерна та льону-довгунця. На одного зайнятого в сільськогосподарському виробництві приходиться 1,05 га сільгоспугідь, у тому числі 0,7 га ріллі.

Промисловість спеціалізується на виробництві автомобілів, підшипників, приладів, засобів автоматизації і запасних частин до них, машин для скотарства та кормовиробництва, видобутку кам’яного вугілля і торфу, виробництві меблів, цукру і тваринницькій продукції. Основні показники розвитку області та її внесок у господарство України наведені в таблиці 1(див. додаток1).

Таблиця 1. Основні показники соціально-економічного розвитку Волинської області

Показники

2008

2009

2010

2010, % до

2009

2008

України

Валова додана вартість у цінах 1999р. млн грн

1664. 3

1504

90. 4

1,4

Валова додана вартість у цінах 1999р в розрахунку на душу населення, грн

1545,6

1417

91,7

68,0

Інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення) у порівняльних цінах, млн грн

932

196

166

17. 8

84,7

1,2

Інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення) на душу населення у порівняльних цінах, грн

876,4

182. 5

157. 2

17. 9

86. 1

55,5

Обсяг продукції промисловості у цінах 1999 р. млн грн

2015,8

685. 3

952,6

47,3

139. 0

0,7

Продукція сільського господарства у порівняльних цінах 1 99бр, млн грн

1503

896

826

54,9

92. 1

3,2

Виробництво товарів народного споживання без вартості алко -гольних напоїв у цінах 1999 р, млн грн

1124,7

459,7

523,3

46,5

113,8

2,0

у тому числі продовольчі

601. 1

343. 9

446. 8

743

129. 9

2,9

Непродовольчі

523,6

79,4

651

12. 4

81,9

0. 7

Експорт товарів, млн дол США

63,9

147,7

231,1

2. 6

Споживання палива автобензину, тис тонн

67,3

71,9

71. 9

2. 4

вугілля та вугільної продукції, тис тонн

2371

105,8

44. 6

0,1

газу природного, млн м

677. 5

595,0

87,8

0. 8

паливного мазуту, ти с тонн

60. 0

2,9

4. 8

0. 2

дизельного пального, тис тонн

1184

82. 6

69,7

1. 7

*www. ukrstat. gov. ua

Для області характерне зосередження її виробничого потенціалу в промислових вузлах (Луцькому, Ковельському, Но-воволинському), а також в агропромислових об'єднаннях і комплексах: на півдні -- цукробуряковий, в центральних та північній частинах області -- льоно- і лісопромислові, а також скотарство.

2. Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил області

Історичні передумови

Історія області формувалась разом з історією Української держави. Проте області належить чільне місце у формуванні українського етносу. Починаючи з часів Галицько-Волинського князівства і до 1991 року територія області була під панування інших держав.

У радянські часи значна увага приділялась розвитку промисловості та соціальної інфраструктури області, проте нині економіка області, як і інших областей України перебуває у складному становищі, яке потребує твердих і рішучих способів вирішення на державному рівні.

Природні передумови

Земельні ресурси. Загальна площа території становить 1968,9 тис. га, її сільськогосподарська освоєність -- 74,2%. Землекористувачі області займали 1067,2 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 688,0 -- ріллі, 11,3 -- багаторічних насаджень, 175,3 -- сінокосів та 194,8 тис. га пасовищ. У всіх власників землі та землекористувачів під природними кормовими угіддями знаходиться 366,2 тисячі гектарів.

Розораність території складає 34,9%, сільськогосподарських угідь -- 64,5%. Природно-ресурсний потенціал ріллі в цілому невеликий. У ґрунтовому покриві під ріллею переважають (46%) малопродуктивні дерново-підзолисті ґрунти і дерново-підзолисті глеєві, піщані та супіщані, які сформувалися на древньоалювіальних, водольодовикових і морених відкладеннях. У лісостепових районах великі площі ріллі (27,8%) займають опідзолені сірі, світло- і темно-сірі ґрунти, а також опідзолені чорноземи, місцями глеєві, легко суглинистого механічного складу. За 2000−2010 pp. помітно активізувалась водна ерозія ґрунтів, значно -- вітрова.

Площа продуктивних земель в області невпинно скорочується. За цей період загальна площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 70,6 тис. га, незважаючи на освоєння болотних і заболочених земель в результаті осушувальної меліорації, які раніше не використовувались. Але забезпеченість на одну особу залишається високою -- 1,05 га сільськогосподарських угідь, з них 0,7 га ріллі.

Водні ресурси. Волинська область відноситься до регіону з надлишковою атмосферною вологістю, що визначає порівняно високі значення поверхневих вод, які формуються за рахунок місцевого і транзитного стоку (ріки Тур’я, Стохід, Стер, Вижевка та інші). Середній багаторічний природний місцевий стік досягає 2,18, транзитний -- 1,87 км3. Порівняно з попередніми даними він збільшився на 0,26 км3. У зовсім маловодні роки цей показник зменшується майже в 2,5 рази, однак завдяки наявності поверхневого і глибинного карсту, в літньо-осінній період на деяких ріках можна спостерігати високі значення підземного стоку, що забезпечує значну природну сезонну врегульованість поверхневих водних ресурсів та сприятливі умови їх використання у вегетаційний період.

Певні запаси водних ресурсів знаходяться в озерах і болотах, але їх використання недоречне, тому що виробка вікових запасів води може привести до порушення екологічної рівноваги на прилеглих територіях (наприклад, у групі Шацьких озер).

Питома водозабезпеченість природним місцевим стоком 1 км2 території складає в області 107,9 тис. м3/рік. У середньому на одного жителя приходиться 2,11 і 3,92 тис. м3/рік місцевого і загального річного стоку, що більше середньодержавного у 2 рази. Всього у 2010 році споживачами використано 43 млн. м3 води, з них 74% -- оборотної води у загальному обсязі використання на виробничі потреби.

Лісові ресурси мають велике значення у розвитку економіки Волинської області завдяки значним ресурсам деревини для недеревної продукції. Загальна площа лісового фонду на 01. 01. 2011 становить 678,6 тис. га, у тому числі покрита лісом -- 610,7 тис. га. Лісистість території складає 29,4%, загальний запас деревини -- 67,11 млн. м3.

Ліси області розділені на дві групи. Перша група представлена захисними (27,5%) і водоохоронними (25,5%) насадженнями, а також зеленими зонами біля міст (47%), 56 тис. га яких можна експлуатувати. Ліси другої групи займають 530,0 тис. га, з яких 260 тис. га експлуатаційні. В лісах області переважають (61%) хвойні (переважно соснові) насадження, частка м’яколисткових порід (березових, вільхових та ін.) становить 24%, твердо-листкових -- 15%.

Характерною особливістю лісів Волинської області є значна заболоченість і, як наслідок, низька повнота насаджень, їх невисока продуктивність. Заболочені ліси представлені, переважно, сосновими, березовими і вільховими насадженнями. На збільшення лісових ресурсів області певний вплив матимуть нові насадження, збільшення продуктивності деяких лісів внаслідок гідромеліорації та проведення інших лісогосподарських дій.

Рекреаційні ресурси. В області існує відносно високий рекреаційний потенціал, який в основному визначає економічний профіль регіону. Найбільш цінні території для організації лікування населення, відпочинку і туризму сконцентровані в північне-західній частині області, зокрема: лісові масиви, мінеральні води, торф’яні лікувальні грязі.

Особливу рекреаційну цінність становлять озера (їх близько 80), серед яких виділяються Шацькі, у тому числі одне із найбільших і найглибше в Україні -- озеро Світязь.

Мінерально-сировинні ресурси. Область відносно бідна на корисні копалини. Освоєність мінерально-сировинної бази, крім вугілля, незначна. Із 59 відомих родовищ, не враховуючи торфу, розробляється 28 (крейди, керамічних глин і піску). Виявлені родовища газу, базальту, піщано-зернисті фосфорити, збільшились балансові запаси крейди. Тут сконцентровано 22,5% державного обсягу запасів торфу.

У межах області розвідане Волинське родовище кам’яного вугілля, яке є північною вугленосною площею Львівсько-Волинського басейну. Щорічно тут добувають близько 2 млн. т вугілля, але через обмеженість запасів і відсутність нового шахтного обладнання видобуток його зменшується.

На території області розвідане Локачинське родовище газу із запасами близько 7 млрд. мз. У подальшому його можна використати для створення автономної системи газопостачання місцевого значення.

Достатніми ресурсами в області забезпечене виробництво крейди золотої і вапна. Із дев’яти відомих родовищ розробляється Луківське і Городелецьке. До резервних відносяться Лищевське, Наталинське, Юлянівське, Сарнівське і Горохівське родовища крейди.

Область має ресурсні можливості для збільшення видобутку будівельного піску: нині розробляється чотири родовища, а ще 11 -- не експлуатуються.

На Північно-Волинській фосфоритоносній площі (Ратнівське родовище) виявлено 14 покладів піщано-зернистих фосфоритових руд. На межі Волинської і Рівненської областей розвідане Іванчинське родовище базальтів (запаси категорії Q -- 161,6 млн. т), яке може використовуватись як сировинна база добавок для Здолбунівського, Кам’янець-Подільського, Балак-лавського і Вільшанського цементних підприємств.

Демографічні передумови

Людський потенціал. За станом на 01. 01. 2010 населення області склало 1054,2 тисяч, зокрема міське -- 52,1% (на 17,8% менше від середньодержавного). За останні 10 років населення зменшилось на 14,8 тис. осіб. У статевій структурі області переважають жінки -- 52,6%; у віковій кількість чоловіків і жінок в працездатному віці становить 55%, у молодшому працездатному -- 23,7% і у старшому працездатному віці 21,9%. Смертність в області переважає народжуваність, тому природне скорочення населення складає 2,7% (скорочення у міських поселеннях -- 1,1, сільських -- 4,5%). Хоча треба зауважити, що коефіцієнт дитячої смертності віком до одного року на 1000 народжених за 2000−2010 pp. зменшився у 3,6 разів.

Міграційне переміщення в області характеризується сталим відтоком сільських жителів у міста на рівні 5−6 тисяч щорічно з тенденцією міграцій до збільшення. Більш як 70% сільських мігрантів залишаються в містах і селищах міського типу, а інші переїжджають в основному в міста Львівської, Рівненської і Брестської областей.

Кількість трудових ресурсів, зайнятих в усіх сферах економічної діяльності за 2000−2010 pp. зменшилась на 8,8% і становить 1,99% від усіх трудових ресурсів країни. В їх структурі збільшилась питома вага працездатного населення у працездатному віці.

Таблиця 2. Динаміка демографічного потенціалу Волинської області

Показник

2008

2009

2010

Кількість наявного населення, тис осіб

1069

1075,2

1054,2

Питома вага міського населення, %

50

52

52,1

Трудові ресурси (без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку), тис осіб

572,1

562,1

571,1

Кількість зайнятих в усіх сферах економічної діяльності (без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку), тис осіб

477,5

4568

429,9

Питома вага трудових ресурс їв у загальній кількості населення. %

535

523

54,2

*www. ukrstat. gov. ua

Основою збільшення ефективності суспільного виробництва є раціональне використання всіх ресурсів, у тому числі трудових. Одним із основних питань в збільшенні ефективності використання трудових ресурсів є покращення умов праці.

Рівень безробіття в області становить 6,2% або 34,3 тис. осіб, одна третя з яких -- молодь у віці до 28 років. Порівняно з попереднім роком кількість безробітних зменшилася на 3,5 тис. осіб (9,3%). Питома вага безробітних в області складає 3,0% від загальної кількості їх у країни.

Науково-технічний потенціал. У 2010 році в області нараховувалося 17 організацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи, кількість працюючих у яких складала 910 осіб. Всього чисельність фахівців, які виконують наукові та науково-технічні роботи становить 646 осіб, з них мають науковий ступінь доктора наук -- 4, кандидата наук -- 21. Чисельність працівників-сумісників, які виконують наукові та науково-технічні роботи складає 219 осіб, з них 16 докторів і 37 кандидатів наук.

Обсяги фінансування наукових і науково-технічних робіт у 2010 році склали всього 5137,8 тис. грн. (у фактичних цінах), у тому числі 1484,1 -- за рахунок держбюджету, 21,0 -- позабюджетних фондів, 485,0 -- власних коштів, 3082,0 тис. грн. за рахунок коштів замовника. Обсяг робіт, виконаних власними силами, у фактичних цінах 2010 року склав 4542,6 тис. грн. Виконано 499 розробок, в тому числі чотири розробки по створенню нових видів ресурсозберігаючих технологій, 3 -- матеріалів, 2 -- сортів рослин і порід тварин, 8 -- матеріалів, 482 -- інші.

В області функціонує 15 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, де у 2009/2010 році навчалося 10,7 тис. студентів, та три III-IV рівнів акредитації з 18,1 тис. студентів.

Економічні передумови

На початок 2010 року основні фонди Волинської області оцінювались у 12,0 млрд. грн., що становить 1,45% основних фондів України. З них виробничі основні фонди складають 64,2% або 7,7 млрд. грн. (1,4% державного показника). Найбільша частка у структурі вартості основних виробничих фондів (21,8%) припадає на сільське господарство, 21,3% -- на промисловість, 16,1% -- на транспорт, 1,7 і 3,3% на будівництво і торгівлю відповідно. Питома вага сільського господарства області складає 2,7% вартості основних виробничих фондів економіки України, промисловість -- 0,9, транспорт -- 1,7, будівництво -- 1,3 і торгівля -- 1,6%. Невиробничі фонди Волинської області становлять 1,3% від загальнодержавних, з них 41,9% припадає на житлове господарство, 17,9 і 17,0 -- на освіту і комунальне господарство, 7,9 -- на охорону здоров’я і фізкультуру, 4,6 -- на культуру, 0,3% -- науку і наукове обслуговування.

Екологічні передумови

Здоров’я населення, життя представників флори і фауни залежить від якості земельних, лісових і водних ресурсів, стану атмосферного повітря.

На стан земельних ресурсів негативно впливають: деградація ґрунтів, повторне підтоплення території, а також забруднення ґрунтів, поверхневих і підземних вод. На деяких територіях активізувалась водна й вітрова ерозія.

Необхідно вжити жорстких заходів щодо охорони навколишнього середовища від забруднення агрохімікатами, особливо питної води, ґрунтів і продуктів харчування. Ділянки забруднення ґрунтів і вод виявлені в Луцькому районі і м. Луцьк, Ковельському районі і м. Ковель, Локачинському, Старови-женському і Володимир-Волинському районах.

Велике значення має охорона лісів від нераціональних методів їх експлуатації та невиправдано великих обсягів осушувальної меліорації. Великомасштабне осушення лісового фонду, як правило, призводить до порушення лісових екосистем, зникнення цінних видів рослин, зменшення частки лісових насаджень. Багато лісових площ гине від пожеж. На території Волинської області у 2010 році відбулася 161 пожежа на 110 га лісової площі, що заподіяло збитки на суму 67,5 тис. гривень.

Використання водних ресурсів в області порівняно незначне, але в річки продовжується викид забруднених стічних вод. Основні джерела забруднення -- підприємства харчової промисловості, деякі підприємства машинобудування та металообробки, хімії і нафтохімії, комунальне господарство.

Основна причина поганої якості води -- недостатня потужність споруд біологічної, фізико-хімічної та механічної очистки стічних вод (особливо у містах Луцьк, Нововолинськ і Ковель). У 2010 р. підприємства області скинули 32 млн. м3 недостатньо очищених забруднених зворотних вод у природні водні об'єкти.

У 2010 р. в області стаціонарними джерелами забруднення викинуто в атмосферне повітря 10,3 тис. тонн шкідливих речовин. Цей показник невпинно знижується і порівняно з 1990 р. менший у 3 рази.

3. Сучасна галузева структура та рівень розвитку господарського комплексу області

Протягом 2000−2010 pp. значно скоротилось виробництво в основних галузях промисловості та сільського господарства, що відповідно позначилось на зменшенні обсягів валового внутрішнього продукту. Внаслідок дезінтеграції і припинення діяльності частини підприємств, а також проведення (частково) реструктуризації суттєво змінились пропорції господарського комплексу області. Зміни відбулись, перш за все, за рахунок скорочення питомої ваги у створенні валової доданої вартості багатьох основних галузей спеціалізації сільського господарства і промисловості. Об'єми продукції галузей матеріального виробництва постійно змінювались. У першій половині досліджуваного періоду відбулося скорочення продукції промисловості, сільського господарства. Починаючи з 1998 року, спостерігається зростання її обсягів, яке в 2010 році становило 44% до попереднього року. Таким чином, за останні роки відбулося перевищення обсягу випуску продукції промисловості порівняно з сільським господарством.

Частка Волинської області у валовій доданій вартості України становить 1,4%. В галузевій структурі валової доданої вартості галузі, що виробляють товари, становлять лише 59,4%, у тому числі: промисловість -- 17,1, сільське господарство -- 34,0, будівництво -- 6,0%; галузі, що надають послуги, -- 40,6%, зокрема: транспорт і зв’язок -- 13,7, галузі сфери обігу -- 6,9, житлово-комунальне господарство -- 5,4, галузі соціально-культурної сфери -- 9,8%. Таке явище є закономірним у розвитку аграрно-промислового регіону (табл. 3).

Таблиця 3. Галузева структура валової доданої вартості Волинської області, в цінах відповідних років, відсотків від економіки

Регіон

Промисловість

Сільске господасртво

Будівництво

Іні виробничі галузі

Транспорт і звязок

Галузі сфери обігу

Житлово-комунальне господасрство

Галузі соціально-культурної сфери

Інші галузі, що надають послуги

2009 рік

Україна

32. 3

13,8

6. 9

ІД

15,5

8,3

5,8

4,9

11,4

Волинська

область

156

31,8

6,3

1,2

15,2

5,3

12,2

4,3

2010 рік

Україна

34,2

14,1

5,2

1,6

14,8

9,9

5,5

8,3

6,4

Волинська

область

17,1

34,0

6,0

2,3

13,7

6,9

5,4

9,8

4,8

*www. ukrstat. gov. ua

Діаграма 1. Галузева структура промисловості Волинської області (без малих підприємств) за обсягом продукції у цінах відповідних років, %

*www. ukrstat. gov. ua

Промислове виробництво області формувалось на основі розвитку трьох галузей обробної промисловості -- машинобудування і металообробки, легкої та харчової промисловості, частка яких у 1990 році складала 78% товарної продукції га понад 60% кількості промислово-виробничого потенціалу (машинобудування і металообробка -- 26,3%; легка промисловість -- 23,8%; харчова -- 27,9%).

Внаслідок нерівномірності темпів росту та падіння виробництва в окремих галузях за 2000−2010 pp. галузева структура промисловості області змінилася і за обсягом продукції (без малих підприємств) в діючих цінах підприємств на 01. 01. 2010 складала: електроенергетика -- 2,8%; паливна промисловість -- 3,8; чорна металургія -- 0,8; кольорова металургія -- 4,0; хімічна і нафтохімічна промисловість -- 4,1; машинобудування і металообробка -- 14,3; лісова і деревообробна -- 2,8; промисловість будівельних матеріалів -- 6,7; легка промисловість -- 2,8; харчова промисловість -- 55,6% (діаграма 1).

Таким чином, частка промисловості в галузевій структурі зменшилась у таких галузях, як легка промисловість (на 21,0 відсотковий пункт), машинобудування і металообробка (відповідно на 12), але збільшилась -- у харчовій (на 27,8), електроенергетиці (на 2,7) і паливній промисловості (на 2,3).

За 2000−2010 pp. значно скоротилось виробництво основних видів промислової продукції в натуральному виразі, зокрема автомобілів і продукції легкої промисловості (табл. 5).

Таблиця 5. Динаміка виробництва основних видів промислової продукції Волинської області

Види продукції

2008

2009

2010

2010% до

2009

2008

Автомобілі

16 500,0

891,0

82,0

0,5

9,2

Бавовняні тканини, млн. м

0,5

0,02

0,0

0,0

0. 0

Шовкові тканини, млн. м2

68,9

3,5

2,0

2. 9

57,1

Взуття, тис. пар

1935

152

169

8,7

111,1

*www. ukrstat. gov. ua

За станом на 01. 01. 2010 вартість основних виробничих фондів у промисловості складала 2,56 млрд. грн. або 21,3% від усієї вартості основних фондів області і 0,9% від загальнодержавних. Чисельність зайнятих складає -- 53,5 тис. осіб, при обсязі виробленої продукції галуззю 1109,8 млн. гривень (з малими підприємствами).

Паливно-енергетичний комплекс області представлений слабко розвинутою енергетичною базою та незначними обсягами видобутку вугілля і торфу. Товарна продукція ПЕК має тенденцію до зменшення. Так, за 2010 р. в порівнянні з 2000 р. обсяг продукції зменшився на 8,3 млн. грн. (200 р. -- 45,9, 2010 р. -- 37,6 млн. грн.).

Розміщення продуктивних сил Волинської області подано нижче на картосхемі:

Картосхема РПС Волинської області

Електроенергетика області представлена одним підприємством та 29 виробництвами, якими вироблено продукції на суму 29,9 млн. грн. У 2010 році було вироблено 0,03 млрд. кВт. год. електроенергії. При цьому в область для задоволення її потреб передано з інших районів 1,5 млрд. кВт. год електроенергії. Забезпеченість потреб за рахунок особистого виробництва становить 2%. Уся електроенергія в області виробляється на базі органічного палива. За період 2000−2010 pp. частка електроенергетики в обсязі продукції всієї промисловості зросла з 0,1 до 2,8%.

Паливна промисловість області нараховує п’ять підприємств і одне виробництво. У 2010 році галузь виробила продукції на 37,6 млн. грн. (питома вага обсягу продукції в загальному обсязі промисловості 3,8%).

В області достатньо розвинута вугільна і торф’яна промисловість, які покривають виробничі та споживчі потреби промисловості й населення області. За 2000−2010 роки споживання вугілля зменшилось на 55,4%. У 2010 році вугільна промисловість виробила 89% обсягу продукції паливної промисловості та торф’яна -- 10,9%. Торф використовується, в основному, як паливо, частково покриваючи потребу населення у паливних ресурсах. У 2010 році добуто 161,0 тис. тонн паливного торфу (в Україні -- 26%).

Машинобудівний комплекс. Машинобудування і металообробка -- важливі галузі промисловості області. На цих підприємствах виробляється близько 14,3% промислової продукції. За 2000−2010 роки частка машинобудівної продукції у вартісній структурі промислової продукції області знизилася на 12 процентних пункти.

У структурі комплексу області машинобудування займає 87,2%. Машинобудування в області представлене такими підприємствами: завод «ВолиньМаш», ВАТ «КіверціСпецМаш», ВАТ «Ковельсільмаш», Луцький автомобільний і авторемонтний заводи, Луцький підшипниковий завод, ОАО «Луцьккомунмаш» та інші.

По окремих видах продукції область займає одне з провідних місць у машинобудівному комплексі України (комплектні низьковольтні прилади, машини для скотарства і кормовиробництва, раздавачі корму для свиней, транспортери для збирання гною з корівників і свинарників, центробіжні насоси, підшипники).

Хімічна і нафтохімічна промисловість області представлена 30 підприємствами і одним виробництвом, з них заводи у місті Луцьк: по випуску виробів із пластмас, «Спектр» та «Полімер».

За період 2010−2011 pp. питома вага в обсязі продукції всієї промисловості збільшилась на 2,7 процентних пункти.

Лісовий комплекс представлений лісовим господарством, лісовою, деревообробною і целюлозно-паперовою промисловістю. Основу комплексу становить лісове господарство, головним напрямом діяльності якого є раціональне лісокористування, розширене відтворення лісових ресурсів на базі інтенсифікації виробництва, посилення водоохоронних і захисних функцій лісу, а також збільшення його площі за рахунок повного використання лісового фонду.

В структурі лісового комплексу важливе місце займають лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість. У подальшому лісопромисловий комплекс буде мати важливе значення у народному господарстві регіону, що обумовлене наявністю сировинних ресурсів і забезпеченістю трудовими ресурсами. Ліси області входять до складу Поліського лісозаготовчого району.

Деревообробна і целюлозно-паперова промисловість представлена в області 72 підприємствами і 486 виробництвами (2010 p.). випуск продукції галузі становить 64,6 млн. грн. (5,8% в загальному обсязі продукції промисловості). В її галузевій структурі виділяється деревообробна (зокрема меблева) промисловість, на яку припадає 92% (31,6%).

Комплекс по виробництву товарів народного споживання. Промисловість області виробляє 2,0% державного випуску товарів народного споживання на суму 593,5 млн. грн. у фактичних цінах. У розрахунку на душу населення випуск товарів складає 562 грн. або 93,5% від середньодержавного рівня. За станом на 2010. в області функціонує 159 підприємств і 650 виробництв (легка та харчова, включаючи борошномельно-круп'яну), які виробляють товари народного споживання.

У структурі виробництва питома вага непродовольчих товарів складає 12,4% (у 1990 році -- 41,1%).

Легка промисловість області представлена 39 підприємствами та 22 виробництвами, які виробляють 2,7% товарної продукції промисловості. Слід зазначити, що при значному скороченні штату працівників за період з 1990 по 2010 р. обсяг продукції цієї галузі зменшився у загальному обсязі продукції промисловості на 21 процентних пункти.

У галузевій структурі 36,6% займає текстильна та 60,3% швейна промисловість. У 2010 р. в області вироблено 5,4% тканин усіх видів в Україні.

Агропромисловий комплекс є однією з найбільш важливих виробничих систем, який охоплює такі сфери виробництва, як сільське господарство, харчова і переробна промисловість та виробниче обслуговування основних галузей, що включають матеріальне забезпечення технікою, добривами, засобами захисту рослин, складами, сховищами тощо. Регіональний АПК Волинської області -- це складна система, що має свою специфіку і проблеми. Слід зазначити, що в галузевій структурі валової доданої вартості області агропромисловий комплекс займає 34,0% і забезпечує 3,3% державного випуску продукції. Порівняно з минулими роками цей показник збільшився і передбачається подальша його стабілізація.

Займаючи 2,5% сільгоспугідь та 2,1% ріллі країни, в області у 2010 році вироблено 2,1% зерна, 3,7 -- цукрових буряків, 6,0 -- картоплі, 1,9 -- овочів, 2,6 -- м’яса (у забійній вазі) і 3,6% молока. В усіх категоріях господарств отримано 3,2% загальнодержавного обсягу валової продукції сільського господарства. В області рівень використання землі в сільському господарстві вищий, ніж у середньому в країні;, на 100 га сільськогосподарських угідь вироблено валової продукції на суму 78,0 тис. грн., проти 61,6 тис. грн. в Україні. В області є меліоровані (осушені і зрошені) землі, які займають 275,4 тис. га.

Грунтово-кліматичні та економічні умови надзвичайно сприятливі для вирощування в північних районах льону, картоплі, в південних -- цукрового буряку, зерна. Велика кількість кормових угідь, кормовиробництва створюють сприятливі умови для розвитку скотарства м’ясо-молочного напряму. Отже, сільськогосподарське виробництво області розвивається в напрямі скотарсько-зерново-цукрової спеціалізації.

У структурі товарної продукції сільського господарства сільськогосподарських підприємств питома вага тваринницьких галузей складає 44,9%, серед яких переважає м’ясо-молочне скотарство, особливо в північних районах області.

У рослинництві основними галузями є зернове господарство та буряківництво, питома вага яких відповідно становить 31,6 і 11,8% у грошових надходженнях від реалізації продукції сільського господарства. Залежно від природних і економічних умов на території області сформувались дві підзони виробничої спеціалізації сільського господарства, у яких основною галуззю тваринництва є м’ясо-молочне скотарство, а рослинництва -- льонарство, картоплярство і буряківництво.

У структурі посівних площ області питома вага зернових культур складає 44,5%, технічних -- 6,2, картоплі та овочів -- 13,3, кормових культур -- 36,0%.

Аналіз розвитку сільського господарства показує, що в усіх категоріях господарств виробництво валової продукції в 2010 році зменшилось порівняно з 2000 роком на 55,1%, зокрема: валові збори зерна -- на 45,4%, картоплі -- на 0,3%, цукрових буряків -- на 58,4%; урожайність зернових культур -- з 24,3 до 19,4 ц/ra, цукрових буряків -- з 230 до 182,9 ц/га.

У скотарстві і птахівництві спостерігалась тенденція до зменшення виробництва м’яса, молока і яєць. Середньорічний удій молока від однієї корови за 1990−2002 pp. скоротився на 45,1%, несучість птиці -- більше як на 40%; середньорічне виробництво м’яса (у забійній вазі) -- на 60,2%, молока -- на 46%, яєць -- на 48,9% (табл. 6).

Таблиця 6. Виробництво основних видів продукції рослинництва і тваринництва Волинської області

Види продукції

2008

2009

2010

2010 в % до

2009

2008

Зерно, тис. тонн

922

819

503

54,5

61,4

Цукрові буряки, тис. тонн

1168

597

486

41,6

81,4

Картопля, тис. тонн

1198

622

1194

99,7

191,9

Овочі, тис. тонн

125

117

111

88,8

94,9

М’ясо в забійній вазі, тис. тонн

108

54

43

39,8

79,6

Молоко тис. тонн

848

564

458

54,0

81,2

Яйця, млн. штук

311

199

159

51,1

79,9

*www. ukrstat. gov. ua

Крім того, в області на кінець 2010 р. нараховувалось 528 селянських (фермерських) господарств, які обробляють 11,3 тис. га (1,1% площі сільськогосподарських угідь), у тому числі 10,2 тис. га ріллі.

Харчова промисловість є галуззю господарської спеціалізації, питома вага якої (разом з мукомельно-круп'яною) в галузевій структурі промисловості по обсягу продукції становить 54,3%. За досліджуваний період значно зменшилась кількість підприємств харчової промисловості і кількість штатних працівників.

Волинська область виробляє 2,3% загального обсягу продукції харчової промисловості України, промислово-виробничий персонал якої становить 2,0% від загальнодержавного. Харчова промисловість представлена в основному виробництвами загальнодержавної спеціалізації (цукрова, консервна, молочна, м’ясна, борошномельна). В області виробляється 3,5% державного обсягу м’яса, 3,0 -- борошна, 4,0 -- цукру-піску, 4,7 -- тваринного масла, 4,8 -- жирних сирів, 3,4% -- консервів (табл. 7).

Таблиця 7. Динаміка виробництва основних продуктів харчування в Волинської області

Види продукції

2008

2009

2010

2010, % до

2009

2008

Цукор-пісок, тис. тонн

221,1

81,5

71,0

32,1

87,1

Консерви, млн. ум. банок

150,3

26,9

42,7

28,4

158,7

М’ясо, включаючи продукти І категорії, тис. тонн

61,8

23,1

13,6

22,0

58,9

Ковбасні вироби, тис. тонн

13,6

4,7

6,7

49,2

142,6

Продукція з незбираного молока, тис. тонн

106,0

22,9

12,4

11,6

54,1

Сири жирні, тис. тонн

5,9

2,0

3. 2

54,2

160,0

Тваринне масло, тис. тонн

18,3

6,3

6,3

34,4

100,0

Борошно, тис. тонн

271,2

136,5

90,6

33,4

66,4

*www. ukrstat. gov. ua

У 2010 році на душу населення вироблено продовольчих товарів у фактичних цінах на суму 480 грн., що на 38,7% більше від середньодержавного рівня.

Територія Волинської області обслуговується залізничним, автомобільним, річковим та повітряним видами транспорту. Провідну роль відіграє автотранспорт.

Автомобільний транспорт. Довжина автомобільних доріг загального користування із твердим покриттям становить 5,6 тис. км, тобто 89,5% від загальної довжини доріг, що на 7,4% нижче середнього показника в країні.

За 2010 рік автомобільним транспортом перевезено 7,6 млн. тонн вантажів. У приватній власності перебуває 96,3 тис. легкових автомобілів, тобто кожен одинадцятий житель області має автомобіль.

Щільність автомобільних доріг загального користування з твердим покриттям -- 279 км на 1000 км2 території, що на 3% вище середнього показника в країні.

Залізничний транспорт. Щільність залізничних доріг складає 30,4 км на 1000 км² території, що на 18,9% нижче від середнього показника в країні.

Найбільша інтенсивність руху потягів на таких залізничних магістралях: Київ -- Коростень -- Олевськ -- Сарни -- Ковель -- Брест, Фастів -- Новгород-Волинський -- Здолбунів -- Луцьк -- Львів, Камінь-Каширський -- Ковель --. Яготин, Ковель -- Володимир-Волинський -- Самежанка.

Основні обсяги вантажної та пасажирської перевезень зосереджені в Луцькому, Ківерцівському, Ковельському, Камень-Каширському, Володимир-Волинському залізничних вузлах. Найбільший обсяг пасажирських перевезень на ділянках: Ківерці -- Луцьк, Ківерці -- Рівне, Ківерці -- Ковель, Ковель -- Камінь-Каширський.

Річковий транспорт. В області протікають річки Стир, Стохід, Тур’я і Прип’ять, на яких розташовано 16 пристаней. Перевезення вантажів виконується самохідними судами та з буксирною тягою. Перевезення пасажирів в басейнах рік не виконується.

Зв’язок. В області встановлено 147 тисяч телефонних апаратів загального користування (114 -- у міських, 34 -- у сільських поселеннях). Домашні телефонні апарати загального користування становлять 97 тисяч у міських поселеннях (на 59%, більше, ніж у 1990 році) та 29 тисяч у сільських (більше відповідно на

70,6%). Отже, забезпеченість населення основними домашніми телефонними апаратами складає 40 апаратів на 100 сімей (в Україні -- 41).

Аналіз основних показників стану соціальної сфери області за 1991−2010 роки свідчить про значне падіння рівня життя населення, зниження розвитку матеріально-побутових і соціально-культурних галузей. Скоротилася середня забезпеченість торговою площею, підприємствами громадського харчування, побутового обслуговування, а також кількість лікарняних ліжок (табл. 8).

Таблиця 8. Основні показники розвитку соціальної сфери

Показники

2008

2009

2010

2010%до

2009

2008

Роздрібний товарообіг у цінах 1 999 р, млн грн

1323,8

444,3

478. 9

36,2

107,8

Роздрібний товарообіг на душу населення, грн

1238. 3

413,2

454,3

36. 7

109. 9

Кількість підприємств роздрібної торгівлі, тисяч

3. 1

3,4

2. 4

77,4

70,6

Торгова площа магазинів, тис м

240

227

147

61. 2

64,8

Кількість підприємств ресторанного господарства, тисяч

1 5

1. 2

1. 3

86,7

108. 3

Кількість місць на об'єктах ресторанного господарства, тисяч

87

80

69

79,3

86,2

Платні послуги у цінах 1 999 р. млн грн

851. 2

232,6

193. 0

22,7

83. 0

Платні послуги на душу населення, грн

7963

216,3

183,0

23. 0

84. 6

Побутові послуги у цінах 1999 р, млн грн

231. 4

28,1

26,6

11. 5

94,7

Побутові послуги на душу н зселення, грн

2165

26,1

25,2

11. 6

965

Осв’тя

Кількість середніх навчальних закладів освіти, одиниць

845

866

832

98,5

96,1

В них учнів, тисяч

168

170

167

99. 4

982

Кількість вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, одиниць

15

15

15

100. 0

1000

В них студентів, тисяч

128

104

10,7

83,6

102. 9

Кількість вищих навчальних закладів III -IV рівнів акредитації, одиниць

1

2

3

Збільш у 3 рази

1500

В них студентів, тисяч

94

11. 6

18,1

192,5

1560

Підготовка (випуск) кваліфікованих робітників професійно-технічних навчальних закладів, тисяч

128

6,9

7,1

55. 5

102,9

Кількість масових універсальних бібліотек

837

809

584

69,8

72. 2

Кількість закладів клубного типу

1012

875

683

67. 5

780

Ємність амбулаторне -поліклінічних закладів, відвідування за зміну на 10 тис. осіб

137,8

151,2

170. 0

123,4

112,4

Кількість лікарів усіх спеціальностей, на 10 тис. населення, осіб

36,1

39,1

39. 6

109,7

101,3

Кількість середнього медичного персоналу на 10 тис. населення, осіб

130. 2

123. 6

112. 5

86. 4

91,0

Кількість лікарняних ліжок на 10 тис. населення, одиниць

137,5

127,5

84. 2

61. 2

66. 0

Санаторії та пансіонати з лікуванням, місць

1271

1331

1482

116,6

111 3

Будинки та пансіонати відпочинку, місць

39

39

39

100,0

1000

Введено в експлуатацію: житлових будинків, тис. м загальної площі

360

200

126

35. 0

63,0

середніх навчальних закладів, тисяч учнівських місць

4,8

2. 3

0,1

2,1

4. 3

лікарняних закладів, ліжок

148

0,0

амбулаторне -поліклінічних закладів, відвідувань за зміну

650

625

13

2,0

2. 0

*www. ukrstat. gov. ua

волинська область продуктивний територіальний

Грошові доходи населення в Волинській області становлять 1178 млн. гривень або у розрахунку на душу населення -- 1115,1 грн., що на 36,5% менше, ніж відповідний показник у країні. Грошові витрати населення у 2010 році становили 1538 млн. грн., тобто кожна людина витрачає грошей на 340,8 грн. більше, ніж отримує. Це можна пояснити, крім інших причин, наявністю тіньового сектора економіки та неофіційною зайнятістю населення.

Середньомісячна заробітна плата працівників складає 149,8 грн., що на 34,8% менше від аналогічної в країні. Це пояснюється тим, що в області більшість населення зайнята в сільському господарстві (середньомісячна зарплата в якому в 2010 році становила 68 грн.), галузі машинобудування (відповідно 154грн.), деревообробній (110 грн.) та в легкій промисловості (108 грн.). Необхідно зазначити, що рівень заробітної плати в усіх сферах діяльності порівняно з 1990 роком зменшився.

У 2010 році надано субсидії на суму 7950,3 тис. грн., з яких на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг -- 6748,2, газу і твердого палива -- 1202,1 тис. гривень.

В області сформувався рівень споживання населенням товарів та послуг, який нижче, ніж в середньому по країні. У 2010 році в середньому одним мешканцем області спожито 34,5 кг м’яса і м’ясопродуктів (на 6,1% більше, ніж в Україні), молока та молочних продуктів -- 266,7 кг (відповідно на 34,9%), плодів і ягід та винограду -- 32,7 кг (на 12,4%). Але порівняно з середніми показниками в країні на душу населення спожито менше олії на 12,4%, хлібних продуктів -- на 12,2, цукру -- на 9,1 та яєць -- на 12% (табл. 9).

Таблиця 9. Динаміка рівня споживання основних видів продовольчої продукції на душу населення у Волинській області

Види продукції

2008

2009

2010

2010, % до

2009

2008

Молоко та молокопродукти (в перерахунку на молоко), кг

409,0

283,4

266. 7

65,2

94,1

М’ясо і м’ясопродукти (в перерахунку на м’ясо), кг

61,4

37,0

34,5

56,2

93,2

Цукор, кг

54,5

34,3

32,9

60,4

95,9

Яйця, шт.

272,0

185,0

143,0

52,6

77,3

Олія, кг

7,3

5,5

7,2

98,6

130,9

Плоди, ягоди та виноград, кг

77,2

44,9

32,7

42,4

72,8

Хлібні продукти, кг

153,7

118,4

109,0

70,9

92. 1

Риба та рибні продукти, кг

14,3

2,8

5,2

36,4

185,7

Картопля, кг

218,8

149,0

190,1

86,9

127,6

Овочі та баштанні, кг

79,6

77,5

81,4

102,3

105,0

*www. ukrstat. gov. ua

Останнє свідчить про відмінність у структурі харчування населення області, обумовлену особливостями обласного виробництва у сільському господарстві й АПК. Не відповідає потребам населення рівень розвитку соціальної сфери: недостатня забезпеченість населення об'єктами обслуговування, низький технічний рівень виробництва послуг тощо.

У 2010 р. платні послуги для населення області склали 243,1 млн. грн. (відповідно 230 грн. на душу населення); побутові -- 29,6 млн. грн. (у тому числі в сільській місцевості -- 11,9млн.), на душу населення -- 28 грн. (у тому числі для сільської місцевості -- 24 грн.).

4. Особливість розміщення і територіальна струткура провідних галузей господарства території

Територіальну структуру промислового комплексу області формують елементи, які, поєднуючись на території області, розвиваються в результаті континуально протікаючих процесів виробничого комплексоутворення і розміщення продуктивних сил. Територіальна структура комплексу відображає особливості розміщення промислових підприємств в області, територіальну концентрацію і локалізацію виробництва. Промислове виробництво в області розвивається у 97 населених пунктах.

До основних елементів територіальної структури комплексу відносяться територіальні промислові поєднання і утворення, які відрізняються масштабами розвитку виробництва, рівнем участі у територіальному поділі праці, певними функціональними ознаками, ступенем взаємопов'язаності і характером організації виробництва. В області виділяються такі територіальні форми промислових утворень, як промислові пункти, центри і вузли. Серед усієї їх сукупності можна виділити 68 промислових пунктів, 29 промислових центрів і 3 промислових вузли.

Промислові пункти як найпростіші елементи територіальної структури представлені населеними пунктами області, в яких розміщені окремі промислові підприємства і виробництва. Вони поширені в усіх районах і переважно репрезентують сільські поселення. За рівнем територіальної концентрації виробництва вони відносяться до малих і дуже малих елементів структури із чисельністю зайнятих менше 250 чоловік.

Промислові центри розміщені в міських поселеннях області, окрім Устилуга, Рокинь, Олики, Дубищ. За рівнем територіальної концентрації промислового виробництва у відповідності з чисельністю промислово-виробничого персоналу, зайнятого у виробництві, промислові центри відносяться до великих (Луцьк), значних (Ковель, Нововолинськ), середніх (Рожище, Володимир-Волинський, Ківерці, Любомль, Маневичі, Цумань). Чисельність зайнятих у промисловому виробництві середніх центрів коливається від 1 до 5 тисяч чоловік. До дрібних промислових центрів відносяться малі міські поселення із чисельністю промислово-виробничого персоналу від 500 до 1000 чоловік: Горохів, Мар’янівка, Люблинець, Іваничі, Ратне, Камінь-Каширський, Жовтневе, а до малих (250−500 чоловік) — Колки, Любешів, Шацьк, Стара Вижівка, Голоби, Заболоття. Всі інші промислові центри є дуже малими з чисельністю промислово-виробничого персоналу менше 250 чоловік, але в них розміщено по два і більше промислових підприємств чи окремих виробництв (Берестечко, Луків, Торчин, Турійськ, Локачі, Головне, Буцин).

У галузево-функціональній структурі комплексу переважають моногалузеві промислові центри. Тільки центри з чисельністю зайнятих у галузях промисловості більше 500 чоловік є поліфункціональними, оскільки в них розміщені підприємства 2−4 галузей. В той же час широко представлена група населених пунктів, в яких рівень територіальної концентрації промисловості значно нижчий рівня концентрації населення, що є характерною рисою промислового комплексу області. Більшість промислових центрів Волині мають дуже низький рівень територіально-виробничої концентрації промисловості. До числа найбільших центрів відносяться тільки три — Луцьк, Нововолинськ і Ковель, але в цих центрах зайнято більше 70% промислово-виробничого персоналу області. В той же час в малих і дуже дрібних промислових центрах зайнято менше 5% промислово-виробничого персоналу. Середні центри представляють резерв для розміщення промислових підприємств.

Промислові пункти і центри області утворюють складні форми територіального зосередження і поєднання. виробництв (елементи територіальної структури) — промислові вузли. На території Волинської області формуються 3 промислові вузли -Луцький, Нововолинський і Ковельський, які відносяться до середніх (Луцький) і малих вузлів (Нововолинський і Ковельський), що знаходяться в стадії активного формування.

Формування промислових вузлів як складних елементів територіальної структури промислового комплексу зумовлене наявністю кваліфікованих кадрів, що проявляється в розвитку трудомістких галузей машинобудування, легкої промисловості та інших галузей, а також наявністю трудових, транспортних і виробничих зв’язків між підприємствами, зосередженими на компактній території. Розвиток сільського господарства і переробної ланки АПК, що базується на сприятливих природних умовах, визначають спеціалізацію області на виробництві продукції харчової промисловості. Це чітко відбилось на спеціалізації промислових вузлів області.

Галузева структура промислових вузлів області специфічна, так як у вузлах в число основних входять галузі, що відіграють головну роль у спеціалізації області в загальнодержавному поділі праці, їх структура повторює структуру промисловості області. Основними галузями в них виступають машинобудування, легка і харчова промисловість, а також багато виробництв деревообробної промисловості та деяких інших галузей. До комплексозабезпечуючих і обслуговуючих галузей відносяться виробництва промисловості будівельних матеріалів, електроенергетики та деяких інших галузей.

Промислові вузли відрізняються між собою за роллю в загальнодержавному і міжрайонному поділі праці. Всі вони беруть участь в розвитку територіальної спеціалізації області, але відрізняються за рівнем спеціалізації і масштабами участі в територіальному поділі праці. У промислових вузлах області виробляється більше 85% товарної продукції обласного промислового комплексу, зосереджено понад 50% промислово-виробничого персоналу і основних промислово-виробничих фондів області.

Найбільш розвинутим і різногалузевим є Луцький промисловий вузол, в якому розвивається 11 галузей промисловості із 12 агрегованих галузей, розвинутих в області. Вузол формується в південно-східній частині області на території Луцького, Ківерцівського і Рожищенського районів (картосхема 2).

Картосхема 2. Територіальна структура промисловості Волині

В його склад входять 4 промислові центри — Луцьк, Рожище, Ківерці і Торчин та 11 промислових пунктів (Гірка Полонка, Кульчин, Чаруків, Несвіч, Струмівка, Боратин та ін.). Галузями спеціалізації вузла є машинобудування і металообробка, легка, харчова, хімічна, деревообробна промисловість, а також виробництво будівельних матеріалів. На підприємствах вузла виробляється майже 70% промислової продукції області та зосереджено близько половини основних промислово-виробничих фондів комплексу і понад 40% промислового персоналу області. Вузол спеціалізується на виробництві автомобілів, підшипників, приладів, продукції швейної і текстильної промисловості, харчових продуктів. Вузол відноситься до тих, що формуються, так як між підприємствами вузла поки що недостатньо розвинуті промислово-виробничі зв’язки.

Нововолинський промисловий вузол формується в південно-західній частині області. В його склад входять промислові пункти і центри Володимир-Волинського та Іваничівського районів (картосхема 2). Найважливіші промислові центри вузла — Нововолинськ і Володимир-Волинський, в яких розміщені найбільші промислові підприємства. Галузеву структуру вузла формують підприємства 10 агрегованих галузей, проте за масштабами виробництва і зосередження виробничого персоналу вузол значно поступається Луцькому вузлу. У вузлі виробляється понад 1/6 товарної промислової продукції області. Промислові пункти цього вузла відрізняються моногалузевою спеціалізацією, що пояснюється недорозвинутістю їх галузевої структури і невисоким рівнем територіальної концентрації виробництва, високою питомою вагою галузей спеціалізації в їх промисловій структурі. Галузями спеціалізації вузла виступають вугільна, легка, деревообробна і харчова промисловість, виробництво спеціального технологічного обладнання для електротехнічної промисловості і будівельних матеріалів. В перспективі зростатиме роль машинобудування і металообробки та зменшуватиметься значення вугільної промисловості у зв’язку із зменшенням промислових запасів кам’яного вугілля.

Ковельський промисловий вузол формується в центральній частині області (картосхема 2). Вигідність економіко-географічного положення на важливих транспортних магістралях сприяє розвитку у вузлі сільськогосподарського машинобудування, виробництву продукції деревообробної, легкої і харчової промисловості, промисловості будівельних матеріалів. Частка вузла у промисловому комплексі області порівняно незначна -16%. У склад вузла входять промислові центри — Ковель, Турійськ, Люблинець і Голоби та ряд промислових пунктів Ковельського і Турійського районів.

Найперспективнішими для розміщення нових промислових виробництв є Маневичі, Горохів, Любомль, Камінь-Каширський. Важливе значення має ускладнення галузевої структури промислових центрів, підвищення рівня комплексності вузлів і центрів за рахунок налагодження вигідних виробничих і кооперованих зв’язків, розвиток територіально-функціональних систем, подальший розвиток існуючих елементів територіальної структури, прискорений розвиток середніх промислових центрів та невеликих пунктів на базі агропромислової інтеграції та місцевих сировинних ресурсів. Особливе значення має підвищення рівня системної організованості промислових вузлів за рахунок їх внутрішньої взаємозв'язаності, територіального поєднання підприємств. Необхідно значно підвищити рівень територіальної диференціації і локалізації промислового виробництва за рахунок деконцентрації виробництва, формування нових елементів територіальної структури в малих міських поселеннях з вигідним ЕГП і вільними трудовими ресурсами.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой