Управління економічною безпекою фінансових посередників

Тип работы:
Контрольная
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту

Кафедра Фінанси та кредит

Контрольна робота

З теми: Управління економічною безпекою фінансових посередників

Черкаси 2012

1. Дослідити процес управління фінансовою безпекою фінансового посередника

Проблема фінансової безпеки фінансового посередника вимагає комплексного підходу. В зв’язку з цим виникає насущна необхідність в науковій і практичній розробці даної проблеми, розумінні суті понять безпеки в цілому і фінансовій безпеці у тому числі.

Поняття «фінансова безпека» як самостійний об'єкт управління є відносно новим, введеним в науковий обіг в останньому десятилітті. Багато понять, що розглядаються в економічній літературі, є спірними.

Фінансова безпека фінансового посередника — це кількісно та якісно детермінований рівень його фінансового стану, що забезпечує стабільну захищеність його пріоритетних збалансованих фінансових інтересів від ідентифікованих реальних і потенційних загроз зовнішнього і внутрішнього характеру, параметри якого визначаються на основі його фінансової філософії і створюють необхідні передумови фінансової підтримки його стійкого зростання в поточному і перспективному періодах [1].

К. Горячева у своїй дисертації «Механізм управління фінансовою безпекою» визначає фінансовою безпекою такий його фінансовий стан, який характеризується, по-перше, збалансованістю і якістю сукупності фінансових інструментів, технологій і послуг, котрі використовуються фінансові посередники, по-друге, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх загроз, по-третє, здатністю фінансової системи забезпечувати реалізацію власних фінансових інтересів, місії і завдань достатніми обсягами фінансових ресурсів, по-четверте, забезпечувати ефективний і сталий розвиток цієї фінансової системи.

На думку професора І.А. Бланка: «Фінансова безпека фінансового посередника» являє собою кількісно і якісно детермінований рівень його фінансового стану, який забезпечує стабільний захист його пріоритетних збалансованих фінансових інтересів від ідентифікованих реальних та потенційних загроз зовнішнього і внутрішнього характеру, параметри якого визначаються на основі його фінансової філософії і створюють необхідні передумови фінансової підтримки його стійкого росту в нинішньому і перспективному періоді [1].

Російський вчений Р.С. Папехін вважає, що фінансова безпека — визначає певний стан фінансової стабільності, в якому повинно знаходиться для реалізації своєї стратегії, характеризується можливістю фінансового посередника протистояти зовнішнім та внутрішнім загрозам. Дещо по іншому можна сформулювати визначення фінансової безпеки, якщо скористатись підходом, що з реалізований при обґрунтуванні суті національної безпеки в ЗУ «Про основи національної безпеки України». При цьому фінансову безпеку фінансового посередника слід розглядати як захищеність життєво важливих інтересів, за якої забезпечуються його сталий розвиток, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз економічним інтересам.

З точки зору Кузенко Т. Б., Прохорової В.В. та Сабліної Н.В. «фінансова безпека може бути визначена як стан найбільш ефективного використання інформаційних, фінансових показників, ліквідності та платоспроможності, рентабельності капіталу, що знаходиться в межах своїх граничних значень».

Загальні результати дослідження літературних джерел, дають можливість зробити висновки, що фінансова безпека визначається: сукупністю робіт для забезпечення платоспроможності підприємства та ліквідності його оборотних коштів; ефективністю використання ресурсів, які проявляються в показниках прибутку та рентабельності, а також у кількості управління основними та оборотними коштами; організацією внутрішньогосподарського контролю основних видів звичайної діяльності з позиції підвищення ефективності виробництва; кваліфікацією та компетентністю менеджерів та їхньою активністю; попереднім аналізом можливих внутрішніх та зовнішніх загроз економічної безпеки та попередження збитку фінансової безпеки.

Необхідність постійного дотримання фінансової безпеки зумовлюється об'єктивно наявним для кожного суб'єкта господарювання завданням забезпечення стабільності функціонування та досягнення головних цілей своєї діяльності.

Рівень фінансової безпеки залежить від того наскільки ефективно її керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.

До внутрішніх небезпек і загроз, що впливають на фінансову безпеку, відносяться навмисні або випадкові помилки менеджменту в області управління фінансами фінансових посередників, пов’язані з: вибором стратегії; управлінням і оптимізацією активів і пасивів (розробка, впровадження і контроль управління дебіторською і кредиторською заборгованостями, вибір інвестиційних проектів і джерел їх фінансування, оптимізація амортизаційної і податкової політики).

До зовнішніх загроз можемо віднести: скупку акцій, боргів фінансових посередників небажаними партнерами; наявність значних фінансових зобов’язань в фінансових посередниках (як великої величини позикових засобів, так і великих заборгованостей); нерозвиненість ринків капіталу і їх інфраструктури; недостатньо розвинену правову систему захисту прав інвесторів і виконання законодавства; кризу грошової і фінансово-кредитної систем; нестабільність економіки; недосконалість механізмів формування економічної політики держави [2].

Джерелами негативних впливів на фінансову безпеку можуть бути:

1) свідомі чи несвідомі дії окремих посадових осіб і суб'єктів господарювання (органів державної влади, міжнародних організацій);

2) збіг об'єктивних обставин (стан фінансової кон’юнктури на ринках даного фінансового посередника, наукові відкриття та технологічні розробки, форс мажорні обставини тощо). Залежно від суб'єктної обумовленості негативні впливи на фінансову безпеку можуть мати об'єктивний і суб'єктивний характер.

Об'єктивними вважаються такі негативні впливи, які виникають не з волі конкретного фінансового посередника, або його окремих працівників.

Суб'єктивні впливи мають місце внаслідок не ефективної роботи в цілому або окремих його працівників (передовсім керівників і функціональних менеджерів).

В Україні проблемою управління фінансовою безпекою фінансових посередників займаються недостатньо та не комплексно, тому що основна увага приділяється фінансовій безпеці на рівні держави та антикризовому управлінню на рівні фінансового посередництва. Останнє стає необхідним, коли фінансовий посередник вже опинився у стані фінансової небезпеки.

Головне ж полягає в тому, щоб не допустити цього.

Комплексна структура механізму управління фінансовою безпекою — це сукупність фінансових інтересів фінансового посередника; функцій, принципів і методів управління; організаційної структури і управлінського персоналу; техніки і технології управління; фінансових інструментів, критеріїв оцінки і показників (індикаторів) рівня фінансової безпеки;

Принципами управління фінансовою безпекою фінансового посередника є:

1) первинність господарського законодавства; застосування програмно-цільового управління;

2) обов’язкове визначення сукупності власних фінансових інтересів у складі його місії;

3) інтегрованість підсистеми управління фінансовою безпекою із загальною системою фінансового менеджменту;

4) забезпечення збалансованості фінансових інтересів, окремих його підрозділів і персоналу;

5) взаємна матеріальна відповідальність персоналу і керівництва за стан фінансової безпеки;

6) необхідність постійного моніторингу реальних і потенційних загроз;

7) відповідність заходів щодо забезпечення фінансової безпеки економічній стратегії розвитку фінансового посередництва, його місії;

8) координація реалізації заходів щодо забезпечення фінансової безпеки;

9) необхідність і своєчасність удосконалення в разі потреби системи фінансової безпеки; наявність зворотного зв’язку;

10) необхідність організаційного і методичного оформлення підсистеми фінансової безпеки;

11) мінімізація витрат на забезпечення фінансової безпеки фінансового посередника.

Механізм управління фінансової безпеки фінансового посередника також має наступні елементи (складові): сукупність фінансових інтересів підприємства, функції, принципи і методи управління, організаційну структуру, управлінський персонал, техніку і технології управління, фінансові інструменти, критерії оцінки рівня фінансової безпеки. У такому розумінні механізм забезпеченням фінансової безпеки уявляє собою єдність процесу управління і системи управління [3].

До складу основних функцій забезпечення фінансової безпеки фінансового посередника в роботі віднесено наступні:

1) планування, включаючи програмування і прогнозування;

2) організацію і регулювання;

3) стимулювання;

4) контроль у складі обліку, аналізу і аудиту.

Стратегічний аналіз використовують у процесі здійснення управління фінансовою безпекою фінансового посередника з урахуванням пропозиції щодо його поліпшення. Запропоновано використовувати для здійснення стратегічного аналізу стану фінансової безпеки фінансового посередника такі методи: SWOT-аналіз, PEST-аналіз, SNW-аналіз, аналіз розроблення сценаріїв подій.

Результатом стратегічного планування є стратегічний план (стратегія) фінансового убезпечення фінансового посередника. Така стратегія повинна відповідати як фінансовій стратегії, так і загальній стратегії, бути гармонізованою до їхніх цілей та завдань. У складі стратегії задають частку корпоративної місії і цілі фінансового посередництва, які стосуються фінансової безпеки, результати аналізу внутрішнього і зовнішнього фінансового середовища, якісні і кількісні параметри використання фінансових ресурсів, котрі задовольняють вимоги забезпечення належного рівня фінансової безпеки, відповідальні за реалізацію намічених заходів (права і відповідальність), обсяг і джерела фінансових ресурсів (бюджет), потрібних для забезпечення [2].

Місце управління фінансовою безпекою в загальній ієрархічній системі управління безпекою фінансового посередника таке: управління безпекою фінансового посередництва; управління економічною безпекою; управління фінансовою безпекою. Управління фінансовою безпекою фінансового посередництва передбачає наявність певного об'єкта управління. Під час побудови загальної системи управління його об'єктом є фінансова діяльність загалом.

Сучасна практика фінансового менеджменту дає змогу виділити три основні групи таких суб'єктів: фінансовий посередник, фінансовий менеджер широкого профілю, функціональний фінансовий менеджер.

Процес управління фінансами фінансового посередника — послідовна зміна функцій, за допомогою яких суб'єкт фінансового управління (апарат управління) впливає на об'єкт — фінансові потоки — з метою їх оптимізації та отримання кінцевого результату виробництва (чистого прибутку). Тому питання про функції фінансового менеджменту уявляються нам достатньо істотними в цьому контексті дослідження.

Функціонування системи фінансової безпеки фінансового посередника передбачає постійну взаємодію функцій планування, аналізу, регулювання, контролю мотивацій в процесі прийняття оптимальних управлінських рішень керівництвом і структурними підрозділами. Фінансове планування ґрунтується на стратегічному плані розвитку щодо визначення конкуренції його розвитку, формування стратегічних цілей та тактичному плані (бізнес-плані) на майбутній період щодо визначення заходів і постановки конкретних завдань з досягнення стратегічних цілей, розроблення тактики виконання поставлених завдань (стратегії розвитку бізнесу) тощо.

Фінансовий план містить:

1) розроблення й узгодження фінансової моделі фінансового посередника;

2) формування прибуткового балансу ресурсів і вкладень, розрахунок прогнозованих фінансових результатів, складання плану руху капіталу, плану фінансових операцій, плану розроблення і впровадження фінансових продуктів та послуг;

3) формування бюджету на рік у його дохідній і витратній частинах;

4) визначення мінімальної рентабельності та дохідної частини бюджету, розрахунок податкових платежів;

5) розрахунок прогнозованих показників і нормативів.

Фінансовий аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності фінансового посередника — це діагноз його стану, який допомагає виявити і мобілізувати внутрішньогосподарські резерви, збільшити доходи та прибутки, зменшити витрати виробництва, підвищити рентабельність, поліпшити фінансово-господарську діяльність загалом. Таким чином, процес забезпечення фінансової безпеки фінансового посередника можна розглядати як процес запобігання збитків від негативних дій по різних аспектах фінансово — господарської діяльності, шляхом оцінки реальних і потенційних внутрішніх і зовнішніх небезпек і загроз.

2. Охарактеризувати правову безпеку як складову економічної безпеки

Найважливішими факторами, що впливають на економічну безпеку, є ступінь досконалості законодавчої бази, рівень оподаткування, доступ на світові ринки збуту, інвестиційна привабливість регіону, держави.

Насамперед, економічна-безпека залежить від економічної безпеки держави, регіону, адже ґрунтується на їхньому фінансовому, сировинному та виробничому потенціалі, перспективах розвитку.

Наявність багаторівневої концепції економічної безпеки господарюючих суб'єктів усіх рівнів дає можливість забезпечити передбачуваність зовнішніх загроз.

Економічній безпеці властивий подвійний характер: з одного боку, вона забезпечує можливість власного функціонування, з іншого — є частиною (елементом) економічної безпеки системи вищого рівня і суб'єктом, що забезпечує виконання функцій регіоном, державою. В перехідні періоди розвитку економіки домінуючими є дослідження макроекономічних аспектів економічної безпеки.

Поняття «економічна безпека» пройшло чимало переосмислень у зв’язку зі зміною умов зовнішнього середовища і з урахуванням факторів, які зумовлюють процеси управління. Вперше поняття «економічна безпека» почало застосовуватися на Заході у зв’язку зі зростанням проблеми обмеженості ресурсів та розпадом колоніальної системи, що призвело до порушення традиційних зв’язків між постачальниками ресурсів, життєво необхідних індустріальним суспільствам [4].

Сутність економічної безпеки полягає в забезпеченні поступального економічного розвитку суспільства з метою виробництва необхідних благ та послуг, що задовольняють індивідуальні та суспільні потреби. Раніше усі питання, пов’язані із забезпеченням безпеки покладалися на державні органи.

Останнім часом спостерігається відтворення системи безпеки, в якій провідна роль відводиться державі.

На мікрорівні економічна безпека проявляється в забезпеченні нормальної і стабільної діяльності, попередженні витоку інформації.

Економічну безпеку можна трактувати, як:

— стан захищеності усіх систем при здійсненні господарської діяльності в певній ситуації;

— стан всіх ресурсів (капіталу, трудових ресурсів, інформації, технологій, техніки, прав) та здібностей, при якому можливе найефективніше їх використання для стабільного функціонування і динамічного науково-технічного та соціального розвитку, здатність запобігати або швидко нівелювати різні внутрішні та зовнішні загрози;

— сукупність організаційно-правових, режимно-охоронних, технічних, технологічних, економічних, фінансових, інформаційно-аналітичних та інших методів, спрямованих на усунення потенційних загроз та створення умов для забезпечення ефективного функціонування суб'єктів діяльності відповідно до їхніх цілей та завдань;

— стан соціально-технічної системи, котрий дає змогу уникнути зовнішніх загроз і протистояти внутрішнім чинникам дезорганізації за допомогою наявних ресурсів, здібностей менеджерів, а також структурної організації та зв’язків менеджменту.

Головна мета управління економічною безпекою — забезпечення найефективнішого функціонування, найпродуктивнішої роботи операційної системи та економічного використання ресурсів, забезпечення певного рівня трудового життя персоналу та якості господарських процесів, а також постійного стимулювати нарощування наявного потенціалу та його стабільного розвитку.

До основних функціональних цілей економічної безпеки належать:

— забезпечення високої фінансової ефективності роботи, фінансової стійкості та незалежності;

— забезпечення технологічної незалежності та досягнення високої конкурентоспроможності технічного потенціалу того чи того суб'єкта господарювання;

— досягнення високої ефективності менеджменту, оптимальної та ефективної організаційної структури управління;

— досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та його інтелектуального потенціалу, належної ефективності корпоративних;

— мінімізація руйнівного впливу результатів виробничо-господарської діяльності на стан навколишнього середовища;

— якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності;

— забезпечення захисту інформаційного поля, комерційної таємниці і досягнення необхідного рівня інформаційного забезпечення роботи всіх підрозділів та відділів організації;

— ефективна організація безпеки персоналу, його капіталу та майна, а також комерційних інтересів.

Головна та функціональні цілі зумовлюють формування необхідних структуроутворюючих елементів і загальної схеми організації економічної безпеки [2].

Система економічної безпеки фінансового посередництва традиційно включає такі складові:

а) інтелектуальну і кадрову;

б) інформаційну;

в) техніко-технологічну;

г) фінансову;

г) політико-правову та екологічну:

д) силову.

Для аналітичного оцінювання кожної з них слід визначити спектри можливих загроз (ризиків) та оцінити ймовірність і наслідки їх реалізації. За умов невизначеності існує, сказати б, суперечність між теоретично досконалим і практично можливим підходами.

Теоретично досконалий підхід полягає в тому, щоб урахувати всі, можливі варіанти сценаріїв руху грошових потоків. Однак практично це здебільшого неможливо зробити, бо доведеться враховувати надто багато альтернатив.

Суть основного завданий полягає в процедурі проведення таких розрахунків, котрі навіть у разі їх неповної адекватності уможливлювали б отримання достатньо надійних результатів, на які можна спиратися за вибору господарської альтернативи. Крім цього, слід особливо наголосити, що механізм створення економічної безпеки мас базуватися па внутрішньо-системних характеристиках фінансового посередництва, тобто сама соціально-економічна система має включати «вбудовані» механізми запобігання зовнішнім і внутрішнім загрозам.

За джерелом походження загрози безпеці фінансового посередництва можна розподілити па внутрішні та зовнішні.

До зовнішніх загроз у сфері фінансового посередництва діяльності належать:

— робота спеціальних служб іноземних держав щодо здобуття інформації про економічні процеси у сфері фінансового посередництва з метою здійснення антиконкурентних заходів;

— робота служб безпеки суб'єктів фінансового посередництва діяльності як вітчизняних так і зарубіжних, з мстою подавлений конкурентів, заволодіння ринками збуту чи майном конкурентів;

— протиправна діяльність організованих злочинних формувань та окремих осіб з метою заволодіння майном суб'єктів фінансового посередництва діяльності.

До внутрішніх загроз безпеці фінансового посередництва слід віднести:

— протиправні чи інші негативні дії персоналу суб'єкта діяльності, що загрожують функціонуванню та розвитку фінансового посередництва;

— порушення встановленого режиму захисту інформації з обмеженим доступом для сторонніх осіб;

— порушення порядку використання технічних засобів;

— інші порушення правил режиму безпеки, діловодства тощо, які створюють передумови для реалізації протиправних цілей злочинних елементів чи інших зацікавлених фігурантів;

— низький рівень кадрового, організаційно-правового, інформаційно-аналітичного забезпечення управління потенційними ризиками як у контексті внутрішніх, так і зовнішніх загроз [3].

Політико-правова складова — загальний процес охорони політико-правової складової економічної безпеки здійснюється за типовою схемою, яка охоплює такі елементи (дії) організаційно-економічного спрямування:

а) аналіз загроз негативних впливів;

б) оцінка поточного рівня забезпечення;

в) планування комплексу заходів, спрямованих на підвищення цього рівня;

г) здійснення ресурсного планування;

ґ) планування роботи відповідних функціональних підрозділів;

д) оперативна реалізація запропонованого комплексу заходів щодо організації належного рівня безпеки.

Основними причинами виникнення внутрішніх негативних виливів можуть бути:

а) низька кваліфікація працівників юридичної служби відповідного суб'єкта господарювання та помилки у підборі персоналу цієї служби;

б) недостатнє фінансування юридичного забезпечення підприємницької діяльності;

Причини виникнення зовнішніх негативних виливів здебільшого бувають подвійними, а саме: небажання чи нездатність підприємства активно виливати на зовнішнє політико-правове середовище його (її) діяльності:

1. Політичний;

2. Законодавчо-правовий.

До першої групи причин можна віднести:

а) зіткнення інтересів суспільних груп (верств) населення з економічних, національних, релігійних та інших мотивів;

б) військові конфлікти (дії);

в) економічна й політична блокада, ембарго;

г) фінансові та політичні кризи світового (міжнародного) характеру.

Інформаційна складова — належні служби фінансового посередництва виконують певні функції, які в сукупності характеризують процес створення та захисту інформаційної складової економічної безпеки. До таких належать:

а) збирання всіх видів інформації, що має відношення до діяльності того чи іншого суб'єкта господарювання;

б) аналіз одержуваної інформації з обов’язковим дотриманням загальноприйнятих принципів і методів;

в) прогнозування тенденцій розвитку науково-технологічних, економічних і політичних процесів;

г) оцінювання рівня економічної безпеки за всіма складовими та в цілому, розробка рекомендацій для підвищення цього рівня на конкретному суб'єкті господарювання;

ґ) інші види діяльності з розробки інформаційної складової економічної безпеки.

На фінансове посередництво постійно надходять потоки інформації, що розрізняються за джерелами їхнього формування (виникнення). Заведено виокремлювати:

— відкриту офіційну інформацію;

— вірогідну нетаємну інформацію, одержану через неформальні контакти працівників фірми з носіями такої інформації;

— вірогідну нетаємну інформацію, одержану через неформальні контакти працівників фірми з носіями такої інформації.

Оперативна реалізація заходів з розробки та охорони інформаційної складової економічної безпеки здійснюється послідовним виконанням певного комплексу робіт, а саме:

1. Збирання різних видів необхідної інформації, що здійснюється через офіційні контакти з різноманітними джерелами відкритої інформації, неофіційні контакти з носіями закритої інформації, а також за допомогою спеціальних технічних засобів.

2. Оброблення та систематизація одержаної інформації, що провадиться відповідною службою підприємства (організації) з метою упорядкування для наступного, більш глибокого, аналізу. Для цього створюються класифікатори інформації та досьє, внутрішні бази даних і каталоги.

3. Аналіз по одержаної інформації, котрий включає всебічне оброблення одержаних даних з використанням різних технічних засобів і методів аналізу.

У процесі здійснення аналітичних робіт виконуються прогнозні розрахунки за всіма аспектами інформаційної діяльності та можливими варіантами поведінки середовища бізнесу за допомогою різних методів моделювання.

4. Захист інформаційного середовища фінансового посередництва, що традиційно охоплює:

— заходи для захисту суб'єкта господарювання від промислового шпіонажу з боку конкурентів або інших юридичних і фізичних осіб;

— технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції, переговорів, різної документації від несанкціонованого доступу заінтересованих юридичних і фізичних осіб до закритої інформації;

— збирання інформації про потенційних ініціаторів промислового шпигунства та проведення необхідних запобіжних дій.

5. Зовнішня інформаційна діяльність.

3. Оцінити рівень економічної безпеки однієї з страхових компаній, що діють на вітчизняному фондовому ринку

Методика розрахунку завдання:

1. Розрахувати показники оцінки рівня функціональних складових економічної безпеки.

2. Визначити бальну оцінку рівня економічної безпеки фінансового посередника.

Бальне значення показників рівня економічної безпеки (Рп) визначатиметься за формулою:

Рп = Бальна оцінка Ч Вага показника

Бальна оцінка присвоюється значенням показників за наступним принципом: отримане кількісне значення показника, розраховане за формулою або визначене на основі додаткових даних (Інтернет, ЗМІ) порівнюється із нормативним значенням. У випадку відповідності отриманого значення нормативу, даному показнику присвоюється 2 бали. У випадку наявності факту відхилення показника від нормативу, відхилення у бік динаміки позитивних змін оцінюється у 3 бали, за наявності негативної динаміки показнику виставляється 1 бал.

Рівень елементу економічної безпеки (фінансової, кадрової, силової та інших складових) розраховуємо за формулою:

Рбсс = Рпссi

де Рбсс — рівень безпеки структурної складової, Рпссi — рівень і-го показника структурної складової, n — кількість показників у оцінці структурної складової, n=1…i.

Інтегральний (підсумковий) показник рівня економічної безпеки фінансового посередника підрахувати за допомогою наступної формули:

Реб = Впебi Ч Рпссi

де Реб — рівень економічної безпеки фінансового посередника, Впебi — вага показника структурної складової, n — кількість структурних складових, n=1…9 (оскільки існує 9 складових економічної безпеки).

3. У залежності від отриманого значення інтегрального показника рівня економічної безпеки, трансформувати кількісне значення у якісне, надавши йому буквеного вираження та охарактеризувати рівень економічної безпеки рівня фінансового посередника.

Фінансова безпека

фінансовий економічний безпека посередництво

Таблиця 1

Показник

Значення

Оцінка

Коефіцієнт

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,02

3

0,06

Коефіцієнт швидкої ліквідності

0,02

3

0,06

Коефіцієнт покриття

0,02

3

0,02

Величина власного оборотного капіталу

0,025

3

0,075

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами

0,025

3

0,075

Коефіцієнт маневреності власного оборотного капіталу

0,025

3

0,075

Коефіцієнт маневреності грошових коштів

0,01

1

0,01

Співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості

0,02

1

0,02

Оборотність дебіторської заборгованості

0,02

1

0,02

Оборотність кредиторської заборгованості

0,02

3

0,06

Середній період погашення дебіторської заборгованості

0,025

3

0,075

Середній період погашення кредиторської заборгованості

0,025

3

0,075

Оборотність активів

0,025

3

0,075

Оборотність чистих активів

0,025

3

0,075

Оборотність власного капіталу

0,02

3

0,06

Коефіцієнт заборгованості

0,025

3

0,075

Коефіцієнт фінансової стабільності

0,03

3

0,09

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)

0,03

1

0,03

Коефіцієнт залежності підприємства від довгострокових зобов’язань

0,03

2

0,06

Відношення заборгованості до капіталізації

0,03

2

0,06

Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів

0,03

3

0,09

Коефіцієнт концентрації власного капіталу

0,03

2

0,06

Коефіцієнт фінансової залежності

0,03

2

0,06

Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу

0,03

3

0,09

Коефіцієнт маневреності власних коштів

0,03

3

0,09

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів

0,03

2

0,06

Коефіцієнт структури залученого капіталу

0,03

2

0,06

Рентабельність продажу, %

0,04

3

0,12

Рентабельність виробництва (основної діяльності), %

0,04

3

0,12

Рентабельність чистих активів, %

0,04

3

0,12

Рентабельність оборотного капіталу, %

0,04

3

0,12

Рентабельність власного капіталу, %

0,04

3

0,12

Показник валового доходу, %

0,04

1

0,04

Показник чистого прибутку, %

0,04

3

0,12

Разом

2,42

Кадрова безпека

Таблиця 2

Показник

Значення

Оцінка

Коефіцієнт

Кількість порушень ліцензійних вимог по кадровому складу

0,05

3

0,15

Коефіцієнт обороту з приймання працівників

0,05

3

0,15

Коефіцієнт обороту зі звільнення працівників

0,05

1

0,05

Показник плинності кадрів

0,05

3

0,15

Рівень освіти персоналу та посадових осіб

0,04

1

0,04

Рівень відповідності освіти персоналу специфіці установи

0,05

2

0,1

Середня тривалість досвіду роботи працівників (у даній сфері)

0,05

3

0,15

Показник середнього віку персоналу

0,05

3

0,15

Рівень лояльності до інтересів установи

0,05

2

0,1

Рівень сприяння підготовці кадрів

0,05

1

0,05

Рівень підвищення персоналом кваліфікації

0,05

1

0,05

Міра використання позаштатних працівників

0,03

2

0,06

Кількість отриманих персоналом доган

0,03

3

0,09

Рівень відповідності робочих місць вимогам ергономіки

0,12

2

0,24

Інтелектуальний рівень персоналу

0,05

2

0,1

Рівень обізнаності працівників з посадовими інструкціями

0,05

3

0,15

Рівень обізнаності працівників з правилами трудового розпорядку

0,05

3

0,15

Рівень обізнаності працівників з технікою безпеки на робочому місці

0,05

2

0,1

Кількість випадків порушення посадових обов’язків, правил техніки безпеки, правил внутрішнього трудового розпорядку

0,05

2

0,1

Рівень заробітної плати працівників у порівнянні з оплатою праці у конкурентів

0,05

3

0,15

Рівень задоволення працівників умовами праці

0,05

2

0,1

Наявність у колективі формального чи неформального лідера

0,05

3

0,15

Разом

2,53

Техніко — технологічна безпека

Таблиця 3

Показник

Значення

Оцінка

Коефіцієнт

Кількість порушень ліцензійних вимог щодо техніко-технологічного оснащення

0,14

3

0,42

Рівень оснащеності персоналу пристроями комунікації

0,1

3

0,3

Рівень використання ліцензійного програмного забезпечення

0,14

3

0,42

Рівень електронного захисту комп’ютерних програм

0,14

3

0,42

Кількість збоїв у роботі обладнання

0,11

2

0,22

Ефективність роботи відділу технічного забезпечення

0,14

1

0,14

Кількість збоїв у електро, водопостачанні

0,11

2

0,22

Разом

2,14

Інформаційна безпека

Таблиця 4

Показник

Значення

Оцінка

Коефіцієнт

Кількість порушень ліцензійних вимог щодо інформаційної діяльності

0,15

3

0,45

Середня тривалість відхилень від встановлених строків подання інформації до різних структур

0,1

2

0,02

Функціональний рівень системи захисту інформації від стороннього втручання

0,15

3

0,45

Показник організації збереження інформації

0,15

3

0,45

Рівень мінливості даних

0,15

2

0,3

Результативність роботи служби корпоративної розвідки

0,15

1

0,15

Рівень недосконалості інформаційного забезпечення прийняття рішень

0,15

2

0,3

Разом

2,12

Правова безпека

Таблиця 5

Показник

Значення

Оцінка

Коефіцієнт

Загальна кількість порушень ліцензійних вимог

0,09

3

0,27

Кількість допущених у процесі діяльності правопорушень

0,09

3

0,27

Застосування штрафних санкцій, або попереджень

0,09

3

0,27

Швидкість формування різного роду документів

0,1

2

0,2

Кількість позовів, направлених проти установи

0,1

3

0,3

Кількість позовів установи проти контрагентів та клієнтів

0,1

3

0,3

Кількість порушень вимог договорів

0,09

3

0,27

Кількість помилок, допущених у господарських договорах

0,1

3

0,3

Рівень правової компетентності

0,12

3

0,36

Рівень фінансових втрат від правової некомпетентності

0,12

3

0,36

Разом

2,9

Силова безпека

Таблиця 6

Показник

Значення

Оцінка

Коефіцієнт

Кількість порушень ліцензійних вимог, що стосуються фізичного забезпечення актів

0,11

3

0,33

Рівень ефективності роботи охоронної сигналізації

0,11

3

0,33

Рівень ефективності роботи пожежної сигналізації

0,11

3

0,33

Наявність власного охоронного персоналу

0,09

1

0,09

Технічний рівень сейфів

0,12

3

0,36

Рівень фізичного захисту активів

0,12

3

0,36

Рівень підготовки охорони до реагування на надзвичайні ситуації

0,12

1

0,12

Наявність служби охорони дозволу на носіння зброї

0,1

1

0,1

Рівень захисту від порушень фізичної цілісності установи та її ресурсів

0,12

3

0,36

Разом

2,38

Ринкова безпека

Таблиця 7

Показник

Значення

Оцінка

Коефіцієнт

Динаміка кількості конкурентів на ринку

0,15

1

0,15

Частка ринку, яку займає установа

0,2

1

0,2

Наявність прихованого монополізму

0,2

3

0,6

Міра залежності результатів діяльності від тенденцій фондового ринку

0,15

1

0,15

Міра залежності результатів діяльності від валютних коливань

0,15

3

0,45

Міра залежності результатів діяльності від коливань на грошовому ринку

0,15

1

0,15

Разом

1,7

Законодавчо-політична безпека

Таблиця 8

Показник

Значення

Оцінка

Коефіцієнт

Наявність і вектор змін у результативній законодавчій базі

0,5

2

1

Поява нових регуляторів діяльності на ринку

0,3

1

0,3

Участь у саморегулівних організаціях

0,2

1

0,2

Разом

1,5

Територіальна безпека

Таблиця 9

Показник

Значення

Оцінка

Коефіцієнт

Рівень доходів населення регіону розташування

0,3

2

0,6

Наявність потенційно — несприятливих природно — кліматичних умов

0,2

3

0,6

Віддаленість розташування від центра міста

0,3

1

0,3

Рівень екологічної безпеки у регіоні розташування

0,2

2

0,4

Разом

1,9

Вага складових економічної безпеки у підсумковому показнику

Вага

показника

Фінансова безпека

0,60

Кадрова безпека

0,30

Інформаційна безпека

0,25

Техніко-технологічна безпека

0,10

Правова безпека

0,29

Силова безпека

0,16

Територіальна безпека

0,15

Ринкова безпека

0,20

Законодавчо-політична безпека

0,13

Разом (економічна безпека)

2,18

ПАТ «СК Країна» має нормальний рівень економічної безпеки. Служба економічної безпеки працює достатньо ефективно, наявне необхідне фінансування її нормальної роботи діяльності.

Загрози зовнішнього та внутрішнього середовища мають помірний вплив на цілісність активів, розроблено механізми, що мінімізують ризик спричинення їх настання значних збитків, наявні значні фінансові ресурси для компенсації наслідків їх впливу. Корпоративні ресурси використовують досить рентабельно, небезпека їх часткової втрати низька, повної втрати — відсутня.

Рекомендується адаптація існуючої системи економічної безпеки з до потреб суб'єкта та тенденції його розвитку з метою підвищення ефективності його функціонування.

Список використаної літератури

1. Бланк И. А. Управление финансовой безопасностью / И. А. Бланк. — К.: Изд-во «Эльга»; «Ника-Центр», 2004. — 784 с.

2. Горячева К. С. Фінансова безпека підприємства. Сутність та місце в системі економічної безпеки / К. С. Горячева // Економіст: наук. журнал. — 2003. — № 8. — С. 65−67.

3. Кім Ю. Г. Проблеми управління фінансовою безпекою підприємства / Ю.Г. Кім // Безпека у ХХІ столітті - Львів, 2010. — С. 73−80.

4. Бородіна О. О. Оцінка економічної безпеки фінансового посередництва / О. О. Бородіна // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць: В 3 т. Т. І. — Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. — Вип. 183. — С. 33 — 41.

5. Шлыков В. В. Комплексное обеспечения экономической безопасности / В. В. Шлыков. — СПб.: СПбГТУ, 1999. — 138.

Додаток А

Анкета

Для формування висновку щодо ряду якісних показників стану економічної безпеки страхової компанії

1. Найменування юридичної особи Приватне Акціонерне Товариство «Страхова компанія Країна»

2. Ідентифікаційний код (ЄДРПОУ) 20 842 474

3. Місцезнаходження м. Київ, вул. Електриків

4. Дата та орган реєстрації Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, 08. 08. 1994

5. Номер ліцензії АВ528 582

6. Дата початку терміну дії ліцензії 07. 04. 2010

7. Дата закінчення терміну дії ліцензії 07. 04. 2020

8. Вид економічної діяльності (за КВЕД) 66. 03.0 Інші послуги у сфері страхування

9. Керівник (директор, голова правління) підприємства:

П.І.Б. Олександр Васильович

Рік народження 1966 Освіта вища

Стаж керівної роботи 18

Кадрова безпека

10. Кількість звільнених працівників за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни — 0.

11. Кількість працівників, які мають вищу освіту — 10.

12. Кількість працівників, які мають вищу освіту відповідного галузевого напрямку — 10.

13. Загальна тривалість досвіду роботи працівників — 18 000 р.

14. Загальний вік найнятого персоналу — 320 р.

15. Рівень лояльності до інтересів установи

а) високий

б) середній

в) низький

16. Кількість працівників, яких було навчено новим професіям — 0

17. Кількість працівників, що підвищили кваліфікацію — 0

18. Кількість позаштатних працівників — 5

19. Кількість отриманих персоналом доган — 0

20. Рівень відповідності робочих місць вимогам ергономіки

а) високий

б) низький

в) середній

21. Інтелектуальний рівень персоналу

а) високий рівень IQ

б) середній рівень IQ

в) низький рівень IQ

22. Рівень обізнаності працівників з посадовими інструкціями

а) високий.

б) середній

в) низький

23. Рівень обізнаності працівників з правилами трудового розпорядку

а) високий.

б) середній

в) низький

24. Рівень обізнаності працівників з технікою безпеки на робочому місці

а) високий.

б) середній

в) низький

25. Кількість випадків порушення посадових обов’язків, правил техніки безпеки, правил внутрішнього трудового розпорядку — 3

26. Середня заробітнаа плата працівника — 3000 грн.

27. Середня заробітна плата працівника компанії конкурента — 2500 грн.

28. Рівень задоволеності працівників умовам праці

а) високий

б) середній

в) низький

29. Наявність у колективі формального чи неформального лідера

а) особа лідера співпадає з особою, що обіймає керівну посаду

б) особа лідера не співпадає з особою, що обіймає керівну посаду

в) лідер у колективі відсутній

Техніко-технологічна безпека

30. Число порушень ліцензійних вимог щодо техніко-технологічного оснащення:

0_____

31. Кількість пристроїв безперебійного зв’язку (телефон, факс, Інтернет, супутниковий зв’язок): 18

32. Рівень використання ліцензійного програмного забезпечення:

а) високий

б) середній

в) низький

33. Рівень електронного захисту комп’ютерних програм:

а) високий

б) середній

в) низький

34. Число збоїв у роботі обладнання:

а) збоїв немає

б) зросли в порівнянні з попереднім періодом

в) 8

35. Кількість збоїв у роботі обладнання, що були усунуті відділом / загальна кількість збоїв у роботі обладнання: 5 / 10

36. Кількість збоїв у електро, водопостачання — 10

Інформаційна безпека

37. Число порушень ліцензійних вимог інформаційної діяльності: 0

38. Загальна тривалість відхилень від встановлених строків подання інформації / кількість випадків відхилень від встановлених строків подання інформації до різних структур: ___20 / 10___

39. Функціональних рівень систем захисту інформації від стороннього втручання:

а) висока

б) середній

в) низький

40. Показник організації збереження інформації:

а) висока

б) середній

в) низький.

41. Число випадків пошкодження даних / число випадків навмисного псування даних / число випадків викрадення даних: 0 / 0 / 0

42. Кількість випадків розкриття та нейтралізації розвідувальних дій з боку конкурентів / кількість випадків вчинення конкурентами розвідувальних дій: 1 / 4

43. Кількість випадків відсутності інформації необхідної для нормальної діяльності: 5

Правова безпека

44. Число порушень компанією ліцензійних вимог: 0

45. Число допущених у процесі діяльності правопорушень: 0

46. Факт застосування штрафних санкцій: 0

47. Швидкість оформлення різного роду документів:

а) висока

б) середній

в) низька

48. Число позовів направлених проти установи: 0

49. Число позовів проти контрагентів та клієнтів: 0

50. Число порушень вимог договорів: 0

51. Число помилок допущених у господарських договорах: 0

52. Кількість позивних справ, вирішених на користь установи / Кількість позовів установи та таких що були висунуті проти неї: 0 / 0

53. Рівень фінансових втрат від правової некомпетентності:

а) висока

б) нульовий

в) низька

Силова безпека

54. Число порушень ліцензійних вимог, що стосуються фізичного збереження активів: 0

55. Кількість разів спрацювання сигналізації / Загальна кількість випадків порушення охоронного режиму: 0 / 0

56. Кількість разів спрацювання пожежної сигналізації / Кількість виникнення полум’я у приміщеннях та на території: 0 / 0

57. Наявність власного охоронного персоналу:

а) 1

б) ні

в) більше однієї особи

58. Технічний рівень сейфів:

а) високий

б) середній

в) низький

59. Рівень фізичного захисту активів:

а) високий

б) середній

в) низький

60. Рівень підготовки охорони до реагування на надзвичайні ситуації:

а) високий

б) середній

в) низький

61. Наявність у служби охорони дозволу на носіння зброї:

а) ні

б) так, у всього персоналу

в) у однієї чи декількох осіб

62. Число випадків порушення фізичної цілісності установи та її ресурсів:

а) сигналізація працювала без збоїв

б) в одному чи кількох випадках сигналізація не спрацювала

в) зафіксовано кілька фальшивих тривог

Ринкова безпека

63. Динаміка кількості конкурентів на ринку:

а) кількість установ на ринку зменшується

б) кількість установ на ринку зростає

в) за період не з’явилося жодного нового конкурента

64. Частка ринку, яку займає установа:

а) установа входить до 10-ки передових

б) установа не потрапила до 20-ки передових

в) входить до 20-ки передових

65. Наявність прихованого монополізму:

а) відсутня

б) помітна

в) яскраво виражена

66. Міра залежності результатів діяльності від тенденцій фондового ринку:

а) висока

б) середня

в) низька

67. Міра залежності результатів діяльності від валютних коливань:

а) висока

б) середня

в) низька

68. Міра залежності результатів діяльності від коливань на валютному ринку:

а) висока

б) середня

в) низька

Законодавчо-політична безпека

69. Наявність і вектор змін у регулятивній законодавчій базі:

а) прийняття нормативно-правових актів, що послаблюють тиск

б) прийняття нормативно-правових актів, що посилюють тиск

в) відсутність змін

70. Поява нових регуляторів на ринку:

а) так, поява нового державного регулятора

б) так, поява нової саморегулівної організації

в) ні

71. Участь у саморегулівних організаціях:

а) так

в) ні

в) так, у тих організаціях, членство в яких є обов’язковим

Територіальна безпека

72. Наявність потенційно — несприятливих природно — кліматичних умов:

а) немає

б) є

в) є, існує ризик техногенних катастроф, катаклізмів

73. Рівень екологічної безпеки у регіоні розташування:

а) високий

б) середній

в) низький

Додаток Б

БАЛАНС

станом на 30 червня 2012 р.

Форма N 1 Код за ДКУД 1 801 001

Актив

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1

2

3

4

I. Необоротні активи

Нематеріальні активи:

залишкова вартість

010

1549,7

1284

первісна вартість

011

2975,8

2986,2

накопичена амортизація

012

1426,1

1702,2

Незавершені капітальні інвестиції

020

0

0

Основні засоби:

залишкова вартість

030

2528

2167,6

первісна вартість

031

7377

7507,1

знос

032

4849

5339,5

Довгострокові біологічні активи:

справедлива (залишкова) вартість

035

0

0

первісна вартість

036

0

0

накопичена амортизація

037

0

0

Довгострокові фінансові інвестиції:

які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств

040

17 718,5

17 718,5

інші фінансові інвестиції

045

0

0

Довгострокова дебіторська заборгованість

050

0

0

Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості

055

0

0

первісна вартість інвестиційної нерухомості

056

0

0

знос інвестиційної нерухомості

057

0

0

Відстрочені податкові активи

060

27,4

47,6

Інші необоротні активи

070

0

0

Гудвіл

065

0

0

Продовження Додатка Б

Усього за розділом I

080

21 823,6

21 217,7

II. Оборотні активи

Виробничі запаси

100

379,9

308,7

Поточні біологічні активи

110

0

0

Незавершене виробництво

120

0

0

Готова продукція

130

0

0

Товари

140

0

0

Векселі одержані

150

0

0

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

чиста реалізаційна вартість

160

18 772,6

12 888,3

первісна вартість

161

19 155,7

13 271,4

резерв сумнівних боргів

162

383,1

383,1

Дебіторська заборгованість за розрахунками:

з бюджетом

170

0,2

0

за виданими авансами

180

1219,8

5163,3

з нарахованих доходів

190

780,6

1869,8

із внутрішніх розрахунків

200

718,4

738,2

Інша поточна дебіторська заборгованість

210

3615,5

3193,7

Поточні фінансові інвестиції

220

30 091,9

31 015,8

Грошові кошти та їх еквіваленти:

в національній валюті

230

53 566,3

48 610,7

у т.ч. в касі

231

2,4

3,6

в іноземній валюті

240

1080,1

1929,6

Інші оборотні активи

250

0

0

Усього за розділом II

260

110 225,3

105 718,1

III. Витрати майбутніх періодів

270

10 503,3

5502

Баланс

280

142 552,2

132 437,8

Пасив

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1

2

3

4

I. Власний капітал

Статутний капітал

300

32 482,2

32 482,2

Пайовий капітал

310

0

0

Додатковий вкладений капітал

320

0

0

Інший додатковий капітал

330

0

0

Резервний капітал

340

2928,5

6069,7

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

350

3141,2

1378

Неоплачений капітал

360

0

0

Вилучений капітал

370

0

0

Усього за розділом I

380

38 551,9

39 929,9

II. Забезпечення наступних витрат і платежів

Забезпечення виплат персоналу

400

493,2

423,8

Інші забезпечення

410

0

0

Страхові резерви

415

55 207,1

58 004,9

Частка перестраховиків у страхових резервах

416

6820,1

3671,1

Цільове фінансування

420

0

0

Усього за розділом II

430

48 880,2

54 757,6

III. Довгострокові зобов’язання

Довгострокові кредити банків

440

0

0

Інші довгострокові фінансові зобов’язання

450

0

0

Відстрочені податкові зобов’язання

460

0

0

Інші довгострокові зобов’язання

470

0

0

Усього за розділом III

480

0

0

IV. Поточні зобов’язання

Короткострокові кредити банків

500

0

0

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями

510

0

0

Векселі видані

520

0

0

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530

930,6

196,4

Поточні зобов’язання за розрахунками:

з одержаних авансів

540

422,6

717,9

з бюджетом

550

891,5

1258,3

з позабюджетних платежів

560

0

0

зі страхування

570

97,2

116,3

з оплати праці

580

201,2

255,3

з учасниками

590

0

0

із внутрішніх розрахунків

600

0

0

групами вибуття, утримання для продажу

605

0

0

Інші поточні зобов’язання

610

52 577

35 206,1

Усього за розділом IV

620

55 120,1

37 750,3

V. Доходи майбутніх періодів

630

0

0

Баланс

640

142 552,2

132 437,8

Додаток В

ЗВІТ

про фінансові результати за I півріччя 2012 р.

Форма N 1 Код за ДКУД 1 801 003

Стаття

Код рядка

За звітний період

За попередній період

1

2

3

4

I. Фінансові результати

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

010

54 633,2

35 273,8

Податок на додану вартість

015

0

0

Акцизний збір

020

0

0

Страхові відшкодування

025

20 889

14 417,5

Інші вирахування з доходу

030

0

0

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

035

33 744,2

20 856,3

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

040

9916

5132,1

Загальновиробничі витрати

045

0

0

Валовий:

прибуток

050

23 828,2

15 724,2

збиток

055

0

0

Інші операційні доходи

060

3741,2

7046,1

Адміністративні витрати

070

2638

1277,8

Витрати на збут

080

17 423,2

13 351,7

Інші операційні витрати

090

4834,1

7498,1

Фінансові результати від операційної діяльності:

прибуток

100

2674,1

642,7

збиток

105

0

0

Дохід від участі в капіталі

110

0

0

Інші фінансові доходи

120

832,2

283,3

Інші доходи

130

113 482,3

69 324,6

Фінансові витрати

140

0

14

Втрати від участі в капіталі

150

0

0

Інші витрати

160

113 499,3

68 835,3

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:

прибуток

170

3489,3

1401,3

збиток

175

0

0

Податок на прибуток від звичайної діяльності

180

2111,3

1360,2

Фінансові результати від звичайної діяльності:

прибуток

190

1378

41,1

збиток

195

0

0

Надзвичайні:

доходи

200

0

0

витрати

205

0

0

Податки з надзвичайного прибутку

210

0

0

Чистий:

прибуток

220

1378

41,1

збиток

225

0

0

II. Елементи операційних витрат

Матеріальні затрати

230

821,9

1226,3

Витрати на оплату праці

240

4457,9

3486,7

Відрахування на соціальні заходи

250

1608,2

1246,9

Амортизація

260

793,4

897,9

Інші операційні витрати

270

17 213,9

15 269,8

Разом

280

24 895,3

22 127,6

III. Розрахунок показників прибутковості акцій

Середньорічна кількість простих акцій

300

25 180 000

25 180 000

Скоригована середньорічна кількість простих акцій

310

0

0

Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію

320

0

0

Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію

330

0

0

Дивіденди на одну просту акцію

340

0

0

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой