Відношення між судженнями
Розглянемо це правило на такому прикладі: «Усі метали є провідниками електрики» («Всі S є Р»). Оскільки обсяг субєкта цього судження (поняття «метал») цілком включається до обсягу предиката (поняття «провідник електрики»), то S тут розподілене, а Р — не розподілене. У цьому судженні йдеться про всі метали, але не про всі провідники електрики. Обсяг предиката у таких судженнях (рис. 1… Читать ещё >
Відношення між судженнями (реферат, курсовая, диплом, контрольная)
Відношення між судженнями
Розподільність термінів в категоричних судженнях.
Колові схеми між термінами категоричних суджень.
Відношення між судженнями та істинністю. «Логічний квадрат».
Кожен термін у судженні розподільний або не розподільний. Знання правил розподіленості термінів у судженнях необхідне при аналізі умовиводів.
Якщо термін судження повністю включається до обсягу іншого терміну або повністю виключається з нього, то він розподільний.
Якщо термін судження частково включається до обсягу іншого терміну або частково виключається з нього, то він не розподільний.
При розподіленості терміна в судженні говориться про всі предмети, про увесь клас. Якщо ж термін у судженні не розподільний, то це означає, що у судженні йдеться не про всі, а лише про деякі предмети класу, виражені цим терміном, про деяку частину цього класу.
Існують такі правила розподіленості термінів у судженнях:
а) У загальноствердних судженнях, в яких обсяг терміна S повністю включається до обсягу Р (рис. 1), S — розподілене, а Р — не розподілене.
Розглянемо це правило на такому прикладі: «Усі метали є провідниками електрики» («Всі S є Р»). Оскільки обсяг субєкта цього судження (поняття «метал») цілком включається до обсягу предиката (поняття «провідник електрики»), то S тут розподілене, а Р — не розподілене. У цьому судженні йдеться про всі метали, але не про всі провідники електрики. Обсяг предиката у таких судженнях (рис. 1) не вичерпується обсягом себєкта.
б) У тих же загальноствердних судженнях, у яких обсяг субєкта є обним і тим же (рис. 2) розподілений не тільки субєкт, а й предикат. До загальноствердних суджень, у яких розподілені S і Р, відносяться судженняозначення і судження із виділяючим субєктом.У загальнозаперечних судженнях субєкт і предикат розподілені. Наприклад, у судженні «Жоден із доказів не повинен братися на віру» («Жодне S не є Р») обсяг субєкта (поняття «доказ») повністю виключається із обсягу предиката («братися на віру»), тому обидва терміни (S і Р) тут розподілені.
У частковоствердних судженнях ми маємо два випадки:
а) У частковоствердних судженнях, у яких обсяг субєкта частково включається до обсягу предиката, S і Р не розподілені.
б) У частковоствердному судженні, в якому обсяг предиката повністю включається до обсягу субєкта, S — розподілене, а Р — не розподілене.У частковозаперечних судженнях субєкт не розподілений, предикат розподілений або в цих судженнях обсяг S частково виключається з обсягу Р.
Між судженнями А, Е, І, О існують такі відношення:
відношення противності (контрастності), 2) відношення підпротивності 3) відношення суперечності (контрадикторності) та 4) відношення підпорядкування.
Е.