* Вуж водяний Natrix tesselata Laurenti, 1768 БЕ (2)

Довжина тіла в середньому до 1 м, максимальна — 1,5 м. Зустрічається по берегах ставків, озер і річок, а також в самих ціх водоймах. Надає перевагу відкритим, теплим, стоячим або повільно текучими водами. Плаває на поверхні і у толщі води, лягає на дно водойми, лазає по коловодним рослинам. Проявляє активність в світлу пору доби; вночі часто формує скупчення в раростях очерету. Зимову сплячку проводить в норах гризунів на значній глибині (до 80 см). Парується навесні та восени. Самка в кінці червня — в липні відкладає 6−25 яєць. Кладки фіксуються під камінням або в пухкому субстраті; часто спостерігаються масові кладки. Інкубація яєць триває біля 2-х місяців. Звичайний для Луганщини вид [55, 56].

Рід Dolichophis (=Hierophis).

* Полоз жовточеревий Dolichophis caspius Gmelin, 1789 БЕ (2), КУ (2)

Традиційна російська назва «желтобрюхий полоз» раніше відповідала виду Colober jugularis L., 1758 (точніше, підвиду C. j. caspius) [59]. Це найкрупніша змія Європи; довжина тіла до 2,5 м. Зустрічається в степу, в заростях чагарника, розріджених лісах, серед скал і на камґянистих схилах, а також по берігах річок (у воду не заходить). Надає перевагу сухим відкритим біотопам. Проявляє активність вдень. Ніч проводить в сховищах: норах гризунів, низьких дуплах дерев, заростях трави або чагарника, серед каміння; привґязаний до свого сховища. Зимову сплячку проводить в норах гризунів. Масово линяє в червні [59]. Статева зрілість настає в 3−4 роки. Розмножується в середині літа. Самки відкладають по 5−16 яєць, обираючи для цього найчастіше дупла та щелини в стовбурах дерев. Живиться ящірками, зміями, дрібними птахами, мишоподібними гризунами; інколи — великими комахами та жабами. Рідкий для Луганщини вид [55, 56].

Рід Лазячий полоз Elaphe.